вони мають щось спільне і відмінне між собою. Спробуємо розглянути і впорядкувати загальне і приватне даних класифікацій перекладацьких трансформацій, запропонованих раніше.
Так, В. Н. Комісарів перекладацькі трансформації розділяє на наступні рівні:
лексичні;
граматичні;
лексико-граматичні.
При цьому. Описуючи дані три види трансфомацій, він спирається на характер одиниць ВМ і ПМ.
Далі Комісарів розглядає лексичні трансформації, іменуючи їх «перекладацькими прийомами» і називає такі:
перекладацьке транскрибування і транслітерацію;
калькування;
лексико-семантичні заміни (конкретизацію, генералізацію, модуляцію).
До граматичним трансформаціям він відносить:
синтаксичне уподібнення (дослівний переклад);
членування пропозиції,
об'єднання пропозицій,
граматичні заміни (форми слова, частини мови або члена речення).
До комплексних лексико-граматичним трансформаціям по В. Н. Коміссарова належать:
антонімічний переклад;
експлікація (описовий переклад);
компенсація.
Л. К. Латишев, у свою чергу, лексичні трансформації розглядає як підвид перекладацьких трансформацій, виділяючи при цьому наступні:
категоріально-морфологічні;
синтаксичні;
лексичні;
трансформації на рівні глибинної структури мови.
Як бачимо, ті трансформації, які Комісарів відніс до граматичним (синтаксичне?? подобленіе, членування пропозиції, об'єднання пропозицій, граматичні заміни форми слова, частини мови або члена речення), Латишев назвав синтаксичними і категоріально-морфологічними.
Глибинні трансформації Латишев виділяє в окрему категорію, визначаючи відмінність даних трансформацій від всіх інших, стверджуючи, що використовуючи глибинну трансформацію, перекладач змінює схему думки.
При цьому Латишев розглядає ще й т. зв. «Специфічні» перекладацькі трансформації, виділяючи при цьому антонімічний переклад, конверсію, адекватну заміну, идиоматизацию, деідіоматізацію, експлікацію і імплікації.
Т. А. Казакова в своєму описі перекладацьких трансформацій грунтується на класифікації, наведеної, В. Н. Коміссарова, однак пропонує свою, відмінну від вищеназваної. Перш за все, Казакова виділяє лексичні прийоми перекладу, серед них - перекладацька транскрипція (транслітерація), калькування, звуження (конкретизація) значення, розширення (генералізація), емфатізація, функціональна заміна, описовий переклад (перекладацький коментар).
Далі Казакова називає граматичні прийоми перекладу, визначаючи такі їх типи: повний переклад, частковий переклад, функціональна заміна, описовий переклад, нульовий переклад, конверсія, стяжение, розгортання, перестановка компонентів пропозиції, додавання, опущення, антонімічний переклад.
У першому випадку (лексичні прийоми перекладу), розглядаються будь-які перетворення на рівні лексем, у другому (граматичні прийоми перекладу) - на рівні словосполучень і пропозицій. Переклад фразеологізмів і клішірованних виразів Казакова виділяє в окремий розділ і описує особливі прийоми їх перекладу. Також окремо Казакова розглядає стилістичні прийоми перекладу, описуючи особливості перекладу метафор, метонімій, синекдохи і епітетів.
Як бачимо, всі названі класифікації перегукуються між собою і, в кожному разі, зводяться до того, що слід, все ж, беручи за основу будь-яку з класифікацій, відштовхуватися від того, що трансформації бувають фонетичні (на рівні звуків і букв), лексичні (на рівні лексем), граматичні (або синтаксичні - на рівні словосполучень і речень).
Деякі перекладацькі прийоми можна виділити в окрему групу, оскільки, наприклад, хотілося б відзначити, що особливої ??уваги при перекладі заслуговують трансформації, що застосовуються при перекладі клішірованних і фразеологічних одиниць, серед них - идиоматизацию, деідіоматізація, адекватна заміна.
Також хотілося б окремо відзначити виділені Латишевим т. н. «Глибинні» трансформації, які змінюють не стільки форму і зміст перекладного тексту, а, насамперед, саму схему думки подачі певної інформації.
ВИСНОВОК
Отже, підводячи підсумок виконану роботу, зазначимо таке: художній переклад прийнято вважати найбільш складним і багатогранним видом письмового перекладу; художнім перекладом можн...
