. p align="justify">. Якщо ж дитина все одно продовжує ініціювати спільну гру, проба на індивідуальну предметну діяльність не проводиться. Дані про рівень розвитку предметної діяльності витягуються з ситуації 3. p align="justify"> Ситуація 4. В«Незнайомий предметВ» Мета. Виявити особливості пізнавальної активності дитини в ситуації, стимулюючої його дослідницьку діяльність, пошук рішення незнайомій завдання. Уточнити характер спілкування дитини з дорослим. p align="justify"> Обладнання. На столик викладається тільки один незнайомий дитині предмет. Він являє собою коробочку з сюрпризом, який видно крізь прозору кришку або стінку коробочки. Коробочка повинна мати незвичайний, незнайомий дитині запор. Для того, щоб відкрити її, дитині потрібно спробувати знайти правильний спосіб, проявити наполегливість. Коробочка повинна мати привабливий вигляд. Для її виготовлення можна використовувати щільний картон, футляр для духів, пенал, стрічку і т.д. Методика виконання. p align="justify">. Пасивний дорослий. Дорослий показує дитині коробку і пропонує пограти з нею, не пояснюючи правила. p align="justify"> Після цього він займає пасивну позицію і спостерігає за тим, як дитина намагається впоратися із завданням. Свої спостереження він фіксує в графі В«Незнайомий предметВ» В«Протоколу реєстрації параметрів наочної діяльностіВ». Подальші дії дорослого будуються залежно від поведінки дитини. p align="justify">. Активний дорослий. Дорослий приєднується до дій дитини. При цьому він не відразу показує йому правильне рішення, а намагається знайти його разом з малюком, обстежуючи коробочку з усіх боків. p align="justify"> Після того, як дитина разом з дорослим відкриє коробочку, його слід похвалити і запропонувати ще раз відтворити зразок дії. br/>
Висновок
Діти другого року життя можуть вже сприймати запропоновану ним завдання і спосіб здійснення її, утримувати увагу до досягнення результату дії. Особливу роль починає грати цілеспрямоване навчання дитини на заняттях. p align="justify"> Спілкування дорослого з дитиною на заняттях підпорядковане певним завданням у виконанні програмних вимог, що і забезпечує його розвиваюче вплив. При цьому важливо пам'ятати про виховання активності та посильної самостійності дітей. Адже для дитини має значення не тільки видимий результат його дій з предметами, а й сам процес виконання, при якому він розгортає поетапну орієнтовну діяльність. У процесі цієї діяльності він здійснює певну стратегію пошуку інформації про предмет і його властивості. Особливістю її є поступовий перехід від загальних орієнтовних дій до цілеспрямованого виявлення властивостей предмета та можливостей його використання. p align="justify"> Дитина вчиться передбачати результат своїх дій з предметами, у нього розвиваються елементи прогнозування ситуації. Все це значно збагачує розумову активність дитини, який на емоційно-чуттєвої, орієнтовною основі починає пізнавати світ, що ...