дує припущення подробиці. Завдання повинно повторюватися до тих пір, поки дитина у всіх його подробицях не складе зоровий образ даного кульки.
Вправа 2.
Ведучий пропонує дитині намалювати постать малюнку.
Запам'ятав? Тепер намалюй якомога точніше таку ж фігурку сам.
Ця вправа розвиває спостережливість і здатність запам'ятовувати.
Вправа 3.
Цілі: розвиток короткочасної пам'яті, а також вдосконалення її переходу в довготривалу.
Діти спостерігають за різними предметами в ранковий час, описують їх, порівнюють.
Увечері завдання повторюється, при цьому необхідно згадати і описати всі предмети, які діти спостерігали вранці.
Вправа 4.
Мета: розвивати зорову пам'ять, спостережливість.
Хід гри: Ведучий пропонує дитині 10 предметних картинок, наприклад, «Одяг», «Взуття», «Меблі», «Тварини», «Квіти». Дається установка на запам'ятовування. Потім картинки прибирають і дитині пропонується пригадати те, що на них було зображено.
Гра «Німі»
Цілі: вчити дітей спілкуватися на невербальному рівні, розвивати спостережливість, зорову пам'ять.
Хід гри: Ведучий пропонує дитині тільки за допомогою міміки і жестів висловити свої бажання: «Я хочу їсти і пити ... Я хочу поїхати додому ... Допоможи мені донести іграшки до дому ...» і т.д.
Гра «Розстав по порядку»
Цілі: тренування зорової пам'яті, уваги, спостережливості, розвиток уміння дітей спілкуватися один з одним без конфліктів.
Хід гри: Беруть участь десять дітей з різних груп. Ведучий пропонує дітям встати один за одним. Троє дітей - спостерігачі. За сигналом «Розійшлися» діти кружляють. Потім один із спостерігачів відновлює зруйнований ряд. Двоє інших перевіряють правильність його відповіді.
Гра «Хто зник з кола?»
Мета: розвивати спостережливість, увагу.
Хід гри: Ведучий, побудувавши дітей у коло, пропонує водящему запам'ятати, хто де стоїть. Після цього ведучий закриває очі, а одного з учасників гри виводять з кола. Водить кілька разів розкручують навколо своєї осі і вводять в коло. Він повинен рукою визначити порожнє місце і спробувати назвати ім'я виведеного з кола.
Висновок
Проведене нами дослідження складалося з двох частин - теоретичного аналізу проблеми та емпіричного вивчення шкільної готовності нормально розвиваються дітей, дітей з ОНР і дітей з ЗПР. У теоретичній частині роботи ми розглянули основні підходи до дослідження готовності дітей до шкільного навчання. Теоретичний аналіз дозволив виділити уявлення про шкільної готовності, яке ми взяли за основу в нашому дослідженні. Результати дослідження дозволяють зробити ряд висновків, що мають практичне значення.
Один з висновків стосується багатосторонності психологічної готовності до школи. Наші результати показують, що шкільна готовність дітей з ЗПР відрізняється внутрішньою нестабільністю. Отже, в діагностиці шкільної готовності необхідно використовувати методику, що дозволяє оцінити стійкість шкільної готовності дітей. Інший важливий практичний висновок стосується розвиваючої роботи, спрямованої на формування шкільної готовності. Ця робота повинна сприяти розвитку готовності до школи. Результати показали також, що в інтелектуальній сфері необхідна робота з розвитку узагальнення понять. Загалом дослідження дозволило, на наш погляд, більш глибоко вивчити психологічну готовність до школи та її...