сті й строгості викладу, відмови від непрямих, описових позначень об'єктів, широкому використанню штампів і стереотипів спеціальної лексики .
Порівняльний аналіз перекладів показує, що перекладачі регулярно здійснюють стилістичну адаптацію тексту, що перекладається, опускаючи емоційно-стилістичні елементи оригіналу, які здаються їм недоречними в «серйозному» науковому викладі [28, с. 29].
При всій своїй стилістичної віддаленості від живої розмовної мови, багатого різноманітними виразними засобами, технічний текст все ж включає відоме кількість більш-менш нейтральних за забарвленням фразеологічних сполучень технічного характеру. У свою чергу, наукова і технічна література становить винятковий інтерес не тільки за змістом, але й за формою. Крім величезного числа книг з питань науки і техніки, у всьому світі щорічно публікується в журналах понад чотири мільйони статей. Необхідність в обміні інформацією зумовила появу нової дисципліни - переклад наукової і технічної літератури. У 1953 р. А.В. Федоров висунув тезу про можливість створення загальної теорії перекладу на лінгвістичній основі. Ця теза викликав заперечення з боку ряду літературознавців і лінгвістів. Е. Карі вважає, наприклад, що переведення не можна повністю віднести ні до мовознавства, ні до інших наук, оскільки він є самостійним явищем. Такого ж погляду дотримується X. Ортега-і-Гассет . У передмові до другого видання А.В. Федоров піддав критиці недооцінку літературознавцями мовних питань і справедливо зазначив, що «не тільки для практики перекладу, але - тим більше - і для теорії його є необхідністю глибока лінгвістична основа, знання закономірностей, що існують у відношенні між певними мовами». Поряд з цим А.В. Федоров визнав існування деяких фактів перекладу, які не можуть бути пояснені лінгвістичним шляхом [14, с. 81].
Розгляд питань перекладу наукової і технічної літератури з мовознавчих позицій викликає заперечення - цього разу з боку фахівців різних галузей науки і техніки, серед яких широко поширена думка, що для переведення достатньо мати елементарні знання іноземної мови, важливо лише добре володіти відповідною спеціальністю. В даний час вже не викликає сумніву необхідність глибокого лінгвістичного вивчення теорії та практики перекладу наукової і технічної літератури. Однак і в даному випадку все питання перекладу не можна пояснити безпосередньо лінгвістичним шляхом, їх треба вирішувати у співпраці з фахівцями даної галузі науки і техніки.
Отже, переклад наукової і технічної літератури треба розглядати як з мовознавчих, так і спеціально наукових і технічних позицій, з приматом перших.
За пропозицією Н.Б. Гвишиани , такі науки, як економіка, соціологія, історія та право, в цю класифікацію не включаються через властиву їм специфіки, зближуючої їх з іншими дисциплінами. Іноді в межах даної класифікації зустрічаються роботи, написані на високому художньому рівні (праці англійського біолога Томсона, французького хіміка Муассана, російського геолога Ферсмана). Іноді, доводячи будь-яке положення, ілюструючи-яку думку чи сперечаючись зі своїми науковими супротивниками, автор може наблизитися і до тону оратора, і до тону газетної статті або до мови художнього твору. Все ж такі випа...
