ольнить свої потреби.
Більшість керівників вважають, що до успішного праці людей спонукає в першу чергу заробітна плата. Тому, якщо організація не може платити великі гроші, народ зазвичай працює «абияк», і керівництво з цим мириться, виправдовуючи такий стан справ лімітом у фінансових ресурсах. На таке ставлення до проблеми мотивації персоналу з боку керівництва впливає традиційне для Білорусі перебільшення заробітної плати як основного або єдиного мотивуючого фактора.
Висока мотивація від підвищення заробітної плати є у молодих працівників, яким необхідно вирішити важливі життєві завдання: організувати сім'ю, купити квартиру, створити умови для народження дитини тощо
Висока мотивація від підвищення заробітної плати присутній у керівників, у роботі яких є виражена відповідальність і напруженість, і заробітна плата виступає як фактор, що компенсує високі витрати часу і здоров'я.
Удосконалення системи преміювання сприятиме зростанню стимулюючої ролі премій у підвищенні ефективності трудової діяльності. За допомогою премій досягається поєднання індивідуальної та колективної зацікавленості у результатах праці. Премії за виконання і перевиконання планів по товарообігу повинні займати домінуюче значення. Необхідно в більшій мірі виплачувати грошові винагороди за підсумками роботи за рік.
Заробітна плата (або преміальні) нічого очікувати мотивуючим фактором, якщо існує великий часовий розрив між досягненням високих результатів у роботі і отриманням грошей. Тому заробітна плата стає мотивуючим фактором тільки тоді, коли вона прямо пов'язана з результатами праці.
Для ефективної мотивації керівник повинен встановити точне співвідношення між досягнутими результатами і винагородою. У зв'язку з цим необхідно давати винагороду тільки за ефективну роботу. Керівники повинні сформувати високий, але реалістичний рівень результатів, очікуваних від підлеглих, і вселити їм, що вони можуть їх досягти, якщо докладуть зусиль.
І так, щоб утримати людей в своїх організаціях необхідно розвивати соціальну сферу, тобто надавати путівки на відпочинок, квитки в театр або цирк, організовувати службу громадського харчування, медичного обслуговування; виробляти матеріальне стимулювання; не забувати про моральному стимулюванні в різних формах визнання заслуг, досвіду, авторитету, створити сприятливі умови праці, дружній клімат в колективі.
Працівники зуміють досягти рівня результативності, необхідного для отримання цінної винагороди, якщо делегований ним рівень повноважень, їх професійні навички достатні для виконання поставленого завдання.
Висновок
Заробітна плата - це основна частина фонду життєвих коштів працівника, що представляє в грошовій формі частку чистого доходу організації, залежить від кінцевих результатів роботи колективу і розподіляється між ними відповідно до кількості і якості витраченої праці. Заробітна плата є невід'ємним елементом соціально-економічної політики держави, головним джерелом підвищення добробуту працівників, основним засобом спонукання членів суспільства до високопродуктивної і якісної праці, а застосовувані в Республіці Білорусь форми і системи оплати праці є методологічною базою для успішного виконання заробітною платою її функцій.