-судинна сістемаУпражненія, виконання яких пов'язано з затримкою дихання і напруженням, з різким прискоренням темпу, зі статичним напряженіем.Общеразвівающіе вправи, що охоплюють всі м'язові групи, у вихідному положенні лежачи, сидячи , стоячи; ходьба, дозований біг у повільному темпе.2.Органи диханіяУпражненія, що викликають затримку дихання і надмірне напруження м'язів черевного пресса.Дихательние вправи, тренування повного дихання і особливо подовженого видоха.3.Заболеванія почекНедопустіми вправи з високою частотою рухів, інтенсивністю навантаження і швидкісно-силової спрямованістю, переохолодження тела.Прі проведенні загальнорозвиваючих вправ особлива увага приділяється зміцненню м'язів передньої стінки живота. При заняттях плаванням (за спеціальним дозволом лікаря) обмежується час перебування в воде.4.Нарушенія нервової сістемиУпражненія, що викликають нервове перенапруження (вправи в рівновазі на підвищеній опорі), обмежується час ігр.Дихательние вправи, водні процедури, аеробні упражненія.5.Органи зреніяІсключаются стрибки з розбігу, перекиди, вправи зі статичною напругою м'язів, стійки на руках і голове.Упражненія на просторову орієнтацію, точність рухів, динамічна рівновага, гімнастика для глаз.6.Заболеванія шлунково-кишкового тракту, жовчного міхура, печеніУменьшается навантаження на м'язи черевного преса , обмежуються прижкі.7.Нарушеніе осанкіРазносторонняя загальнофізична підготовка. Вправи рекомендується проводити лежачи на спині і на животі, рачки.
Розвиток спритності (метання в ціль, кидки набивних м'ячів, стрибки в довжину і висоту, а також естафети та спортивні ігри) вимагає від викладача прояви обережності при захворюваннях опорно-рухового апарату, при високому ступені міопії, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, гіпертонічної хвороби.
При розвитку якості швидкості спочатку формують швидкість рухів, а потім - швидкість реакції, які передбачають використання різних бігових вправ у швидкому темпі на короткі дистанції, вправи з предметами та елементами спортивних ігор. Швидкість реакції розвивається в основному ігровим методом. При захворюваннях серцево-судинної системи та органів зору заняття необхідно починати після виховання таких якостей, як витривалість, гнучкість і спритність. При цьому не слід давати дуже довгі відрізки (20-25 м), так як під час їх пробегания відбувається занадто швидка зміна діяльності, що шкідливо. У СМГ з патологією травної системи необхідно враховувати моторику кишечника (диспепсичні розлади, гіперацидний гастрит, гастродуоденіт, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки). Витривалість. Поступове збільшення фізичного навантаження спочатку за рахунок обсягу, а потім за рахунок інтенсивності. Найбільш корисним для СМГ буде виховання загальної витривалості, підвищувальної можливості вегетативної системи організму. Це ходьба, біг, плавання, лижі, ковзани та ін. Найдоступнішим є біг. Спочатку чергується повільний біг з ходьбою (150-160 крок/хв). Обсяг біговій навантаження в перший тиждень для дівчат - 400-600 м, відрізки бігу від 50 до 200 м, кількість повторень від 3 до 8 разів (навантаження індивідуальна). Далі обсяг бігового навантаження підвищується за рахунок зменшення інтервалів відпочинку і збільшення довжини дистанції, додаються: біг в змінному темпі на 100-400 м, спеціальні бігові вправи, крос від 500 до 2000 м. Час безперервної роботи доводиться до 30-45 хвилин.
При цьому ЧСС в кожному завданні досягає максимуму, це 150-170 уд/хв. Після відпочинку (1-2 хвилини) ЧСС не повинна перевищувати 120-140 уд/хв. Повторну роботу можна починати тільки при зниженні ЧСС до 120 уд/хв, відпочинок слід продовжити до 3-4 хвилин, а подальшу навантаження знизити. Організація рухової діяльності повинна проходити в доброзичливій обстановці.
Слід сказати що, чим більше комплекс фізичних вправ, методів, різних форм організації занять СМГ, тим ефективніше процес фізичного виховання студентів віднесених за станом здоров'я в спеціальні медичні групи. Удосконалення рухових навичок повсякденному житті забезпечує умови для активізації самостійної рухової діяльності студента. Саме самостійне і творче використання студентом рухового досвіду у фізичних вправах, у рухливих іграх на прогулянці сприяє розвитку особистісних і психофізичних якостей підвищує, інтерес до рухової діяльності, активізує розумову і емоційну сферу [68].
На підставі вищевикладеного була розроблена програма підвищення фізичної підготовки студентів 1 курсу віднесених за станом здоров'я в спеціальні медичні групи.
Нами був обраний екстенсивно-інтервальний метод як найбільш прийнятний для студентів з відхиленнями у здоров'ї. Сутність його полягає в тому, що рухи виконуються в оптимальному темпі, точно, з великою амплітудою, на вправи планується час - по 30 секунд, а на відпочинок 40-60 секунд, залежно від фізичного стану студентки....