дно не тільки витікання певного строку, встановленого сторонами, а й відповідні дії працівника і (або) роботодавця, спрямовані на припинення трудових відносин. У цьому зв'язку не можна погодитися з твердженням, що закінчення строку трудового договору належить до підстав звільнення, не залежних від волі сторін.
Інша процедура припинення строкового трудового договору, передбачена при наданні працівникові відпустки з наступним звільненням. У відповідності зі ст. 127 ТК РФ за письмовою заявою працівника невикористані відпустки можуть бути надані йому з подальшим звільненням (за винятком випадків звільнення за винні дії).
Для строкових трудових договорів діє особливе правило, згідно з яким при звільненні у зв'язку із закінченням строку трудового договору відпустку з подальшим звільненням може надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково виходить за межі строку цього договору. При цьому, як і у випадку з трудовими договорами з невизначеним терміном дії, днем ??звільнення вважатиметься останній день відпустки. Чи можна в даній ситуації розглядати термін закінчення відпустки в якості юридичного факту (події), що тягне припинення трудового договору.
У трудовому законодавстві немає вказівки на те, коли має бути виданий наказ про звільнення, а також час видачі працівнику трудової книжки і твір розрахунку з ним. Найбільш широке поширення набуло думку, що зазначені дії повинні здійснюватися в останній день роботи.
Однак зустрічається твердження, згідно з яким трудова книжка може бути видана тільки в день звільнення, тобто в останній день відпустки.
Видається, що видача трудової книжки та твір розрахунку з працівником повинні здійснюватися в останній робочий день (зміну). Аналогічну думку висловлено в Листі Роструда від 24.12.2007 р ..
По-перше, даний висновок випливає з того, що якщо не видати працівникові трудову книжку в останній день роботи, у працівника з'являється необхідність з'явитися за нею в останній день відпустки, тобто в час, коли він у Відповідно до ст. 106 ТК РФ вільний від виконання трудових обов'язків і який може використовувати на свій розсуд.
По-друге, за правилами ч. 4 ст. 127 ТК РФ при наданні відпустки з подальшим звільненням, при розірванні трудового договору з ініціативи працівника цей працівник має право відкликати свою заяву про звільнення до дня початку відпустки, якщо на його місце не запрошений у порядку переведення інший працівник. Таким чином, після початку відпустки трудові відносини з працівником фактично припиняються, тому що працівник вже не вправі вимагати надання йому колишньої роботи, а роботодавець може найняти на його місце іншого працівника. У теж час трудовий договір ще не припинив своєї дії.
Важливим є те, що при наданні відпустки з подальшим звільненням, зазначену відпустку не може бути продовжений або перенесений на інший термін. Так, якщо у працівника в період відпустки з наступним звільненням настала тимчасова непрацездатність, йому виплачується допомога, але на відміну від загальних правил, встановлених в ч. 1 ст. 124 ТК РФ, відпустка на число днів хвороби не продовжується. Таким чином, після початку відпустки сторони не в змозі вплинути на дату закінчення трудових відносин. Трудовий договір в цьому випадку припиняється без будь-яких дій з боку працівника і (або) роботодавця на наступний день після закінчення відпустки. Отже, при наданні відпустки з наступним звільненням термін закінчення відпустки можна розглядати в якості події, що припиняє дії трудового договору.
Не можна не відзначити наявність певної проблеми, викликаної ситуацією, коли обставина, що послужила причиною укладення строкового трудового договору, на певному відрізку часу зникає.
Наприклад, працівник, для заміщення якого, укладено строковий трудовий договір, звільняється, або сумісник, якого взяли на роботу на умовах строкового трудового договору, звільняється з основного місця роботи, або ж особа, яка навчається за очною формою навчання, перевели на іншу форму навчання або зовсім припинило її.
У цій ситуації підставу укладення строкового трудового договору з моменту зміни обставин з цим пов'язаних припиняється і настає період, коли законної підстави для існування строкового трудового договору немає. Трудове законодавство не містить норм, що регламентують правила поведінки в цих випадках.
Зокрема, однією з підстав укладення строкового трудового договору є тимчасова відсутність працівника, за яким відповідно до трудового законодавства і іншими нормативними правовими актами, що містять норми трудового права, колективним договором, угодами, локальними нормативними актами, трудовим договором зберігається місце роботи. Місце роботи зберігається за працівником у ряді вип...
