бто молодші школярі краще пропонують творчі ідеї на невербальному матеріалі. Коли дається невизначений, незавершений стимул у вигляді зображеного предмета або незавершеною фігури. Це підтверджує думку про те, що молодший шкільний вік сприятливий для виявлення і формування творчого потенціалу.
Необхідно відповісти, що методика Пропозиції більше нагадує звичайну навчальну задачу. І тим самим могла не викликати мотивації на виконання і створення дивергентного продукту.
Вивчивши прояву творчих здібностей молодших школярів, які навчаються за розвиваючої програмі, одним з напрямків концепції цієї програми - розвиток творчих здібностей школярів.
Ми визначили, що творчі здібності розвиваються і проявляються у школярів нерівномірно. Краще проявляються творчі здібності на невербальному, конкретному матеріалі (малюнках). А шкільна програма навчання передбачає розвиток творчих здібностей на предметному матеріалі. Ми пропонуємо створити умови для розвитку творчих здібностей посредствам реалізації розвивальної програми.
2.3 Теоретичне обгрунтування програми
Метою формуючого етапу експерименту є складання та апробація програми розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами арт-терапії.
Завдання програми:
1. розвиток інтересів, мотивації і творчих здібностей;
. розвиток міжособистісної компетентності;
. зміцнення почуття я, особистих кордонів у взаєминах і навичок самоорганізації;
. розвиток здатності до розуміння свого внутрішнього світу і почуттів і потреб інших людей;
. розвиток навичок прийняття рішення;
. розвиток мислення (у першу чергу, невербального), естетичних переживань, мануальних навичок і т. д.
Актуальність питання формування творчої особистості обумовлена, з одного боку, соціально-економічною динамікою та інтересами товариств, неминучістю розробленням інноваційних, нестандартних ідей, відбору ефективних стратегій у розвитку всіх соціальних відносин. З іншого боку, процесами гуманізації освіти, де центром і цінністю є людина, її здібності і можливості реалізації в сучасному світі. Творча особистість стає затребуваною суспільством на всіх щаблях її розвитку. У зв'язку з цим виникає потреба розвитку, саморозвитку, самотворення.
Арт-терапія:
. Створює позитивний емоційний настрій у групі.
. Полегшує процес комунікації з однолітками, батьками, педагогами, іншими дорослими. Спільна участь у художній діяльності сприяє створенню відносин взаємного прийняття, емпатії.
. Зміцнює культурну ідентичність дитини, сприяє подоланню мовного бар'єру, особливо в багатонаціональних колективах.
. Дозволяє звернутися до тих реальних проблем або фантазіям, які з яких-небудь причин важко обговорювати вербально.
. Дає можливість на символічному рівні експериментувати з різними почуттями, досліджувати і виражати їх у соціально прийнятній формі, дозволяє опрацювати пригнічені думки і емоції. Робота над малюнками, картинами, скульптурами - безпечний спосіб розрядки руйнівних і саме руйнівних тенденцій.
. Розвиває почуття внутрішнього контрол...