критичне значення при 1%-ном рівні значущості.
У нашому випадку Хі квадрат перевищує критичні значення, розбіжності між розподілами статистично достовірні. Приймається гіпотеза Н1, а саме існує взаємозв'язок між двома емпіричними розподілами. p align="justify"> Таким чином, за допомогою Хі квадрат - критерію Пірсона нам вдалося з упевненістю 99% виявити кореляцію між результатами двох методик. На підставі чого, ми можемо стверджувати, що існує взаємозв'язок між між рівнем, а також переважним видом навчальної мотивації підлітків і чином дитячо-батьківського ставлення. У сім'ях, де домінує образ гармонійного стилю батьківського ставлення рівень навчальної мотивації підлітків знаходиться в основному на середньому рівні; переважає навчальний та соціальний мотив, що є гарним показником для даного вікового періоду. У сім'ях, де домінує образ дисгармонійного стилю батьківського ставлення рівень навчальної мотивації у більшості підлітків знаходиться на низькому рівні; переважає оцінний і позиційний мотив. Оціночний мотив навчання заснований на властивій підліткам потреби в соціальному визнанні та схваленні дорослого. Підліток чуйно реагує на осуд дорослого, відкидання, відмова від спілкування. Отриманням оцінки він намагається налагодити відношення з значимим дорослим, заслужити його розташування. p align="justify"> У висновку, можна сказати, що наша гіпотеза про те, що між рівнем і типом провідної мотивації підлітка і чином дитячо-батьківських відносин існує взаємозв'язок, підтвердилася. Підтвердилося припущення про те, що при пізнавальної мотивації переважає образ гармонійного стилю батьківського ставлення (загальне емоційно позитивне прийняття, прагнення дорослих до співпраці з дитиною). Дисгармонійний образ батьківського ставлення (негативне ставлення до дитини, незацікавленість, прояв авторитаризму) більшою мірою відповідає оціночної, позиційної мотивації підлітка. p align="justify"> Дослідження впливу дитячо-батьківських відносин на навчальну мотивацію школяра за допомогою обраних методик підтвердило теоретичні припущення і дозволило конкретизувати особливості навчальної мотивації. Отримані результати можуть бути використані при психолого-педагогічному освіті батьків про важливість дитячо-батьківського спілкування, а також сприяти формуванню позитивних дитячо-батьківських відносин. p align="justify"> Висновок
У сучасній школі існує безліч труднощів, однак проблема шкільної мотивації - одна з наріжних каменів в сучасній освіті. Вона зачіпає не тільки кожної вчителя, а й батьків. Проаналізувавши психолого-педагогічну літературу з даної теми, вивчивши сучасний стан навчальної мотивації школярів, можна виділити основні фактори, що впливають на формування позитивної стійкої мотивації до навчальної діяльності: зміст навчального матеріалу; організація навчальної діяльності; колективні форми навчальної діяльності; оцінка дорослими навчальної діяльності; стиль педагогі...