1987 році я провів дослідження, яке ставило за мету моніторинг потреб, переваг і уявлень про рівень англійської мови 4200 студентів із таких дев'яти європейських країн: Норвегії, Швеції, Данії, Фінляндії, Німеччини, Франції, Італії, Австрії та Нідерландів (Твейт, 1987 ). Цікаво, що студентам з «країн дублювання» сприйняття на слух давалося важче, ніж студентам з «країн субтитрування», перша група показала необхідність розширення лексичного запасу при спілкуванні англійською мовою.
Дублювання вимагає великих витрат і забирає багато часу
Ще один фактор, на який варто звернути увагу - вартість; дублювання набагато дорожче субтитрування. Причина, по якій ціни разюче відрізняються, криється в співвідношенні між попитом і пропозицією. Оскільки в таких невеликих країнах, як Норвегія досвідчені актори в дефіциті, і вартість їх послуг висока - субтитрування стало набагато дешевшою альтернативою. Незважаючи на те, що різниця у вартості почала скорочуватися, дублювання все також в 5 - 10 разів дорожче. Це може здатися дивним, але більша частина іноземних фільмів і телевізійних передач дублюється для скандинавського ринку. У даному випадку мова йде про фільм для всієї родини (для дітей старше 7 років) «Чарлі і шоколадна фабрика» (Тім Бертон, 2005). Він був дубльований в Норвегії і пару років тому в це важко було б повірити. Також, в останні роки для скандинавської аудиторії був дубльований анімаційний фільм «Шрек» (Ендрю Адамсон і Вікі Дженсон, 2001) і «Полярний експрес» (Роберт Земекіс, 2004). Довгий час у Франції кіноаудиторія могла вибирати між дубльованої і субтитрувати версією фільму. Хоча це ще квіточки, ягідки - попереду, подібне можна побачити і в Скандинавії.
Що ж що робить дублювання обгрунтованою альтернативою, коли це так дорого? Відповідь очевидна - витрати не мають значення, якщо доходи досить високі. Якщо синхронне озвучування може залучити більшу аудиторію, підвищення вартості перекладу не є великою проблемою. Телевізійний бізнес більше думає про рейтинги. Якщо у телемережі є можливість обійти конкурентів, витрати не перешкода.
У 1997 році, в Скандинавії був проведений цікавий експеримент екранного перекладу над субтитруванням. TV 2, найбільший комерційний телевізійний канал Норвегії, вирішив перевірити реакцію глядачів на синхронне озвучування, перші три епізоди шоу Грегорі Хайнса були дубльовані норвезьку мову. Були запрошені найвідоміші актори країни, шоу дали найкращий ефірний час у п'ятницю ввечері. Через три тижні запитали думку глядачів. Результат показав, що 85% глядачів хотіли б подивитися інші епізоди з субтитрами. Кілька дивна реакція, враховуючи, що шоу Грегорі Хайнса - програма для всієї родини, яка виходить в ефір у той час, коли батьки дивляться телевізор разом з дітьми, багато з яких ще не навчилися читати.
Для шанувальників фільму такий результат став доказом того, що субтитрування - найкраще рішення, що набагато перевершує дублювання. Але тут ключове слово - традиція. Не слід забувати, що переваги залежать від того, до чого звикли глядачі - норвежці звикли до субтитрування. У країні, де немає традиції, розвиток сучасного дублювання займе час. Що стосується TV 2, то результат їх маркетингового дослідження переконав можновладців в тому що, що дубльовані версії не приваблюють чималу аудиторію.
Процес дублювання зазвичай займає довгий час. Це очевидно, що у випусках новин неможливо запросити акторів для ролі осіб, що дають інтерв'ю. Замість цього, великі американські та європейські мережі користуються голосом за кадром. Це досить швидкий процес, але він відволікає глядачів, які до такої міри намагаються сконцентруватися на споконвічному голосі, що втрачають голос за кадром.
У більшості випадків, субтитрування новинних репортажів робиться швидко, часто за хвилину до початку випуску новин. Також на подив швидко створюються і субтитри для фільмів і серіалів, як показано в наступному прикладі 1990 року. Через пару годин після того, як телеглядачі США розкрили таємницю вбивства, останній епізод серіалу «Одне вбивство» вже був на шляху до Європи. Він прибув до Норвегії за 11:00 до заключної частини драми Стіва Бохо, яка повинна була бути показана на норвезькому телебаченні. Дев'ять годин потому цільова версія була доведена до розуму, і серія була готова до показу. У таких країнах дублювання, як Німеччина і Іспанія, мовний процес адаптації, із залученням великої кількості людей, зайняв би тиждень, а не годину. Для початку потрібно було перекласти текст діалогів. Потім дати обраним акторам час для того, щоб вони вивчили і відрепетирували свої ролі. Сеанс звукозапису також займає час. З цього випливає, що стислі терміни ставлять під сумнів практичність такого підходу в екранному перекладі.
Висновок
На основі зазначеного вище, я при...
