?подальша завдання - з'єднати подібне зміст, наявне в декількох текстах. Для виконання такого переказ хлопці зобов'язані виконати важку творчу розумову операцію - синтезування. Під синтезуванням навчання розуміється з'єднання, з'єднання, введення відносин між засвоєними знаннями. Переходимо до характеристики виконання вправ цього виду переказу.
Перед учнями ставиться завдання - зібрати з 02. березня прочитаних розповідей один. Виконується надана служба після відповідної попередньої розмови, в якій викладач становит діток перед необхідністю порівнювати подібні за змістом частки текстів за планом. Приміром,
. Прочитайте три оповідання: розповідь Скребицкого і Чаплін «Глянь у вікно», «Чим дятел взимку годувався», «Горобець».
. Бесіда по тексту на виявлення фактичної і контекстуальної інформації. Виявлення авторських позицій в текстах.
. Виявлення загального в змісті прочитаних оповідань.
. Відповіді на питання в цілях мовної підготовки.
. Формулювання завдання: скласти розповідь «Як зимуючі птахи добувають собі їжу».
. Структурно-композиційна робота (план розповіді):
Птахи - «зимівники»;
Корм ??птахів взимку;
Добування їжі;
. Рольова гра. Зображення птахів.
Робота над переказом ускладнювалася. Донесення виконується не лише на базі прочитаних прозових, однак і віршованих текстів. У зв'язку з цим, перед учнями ставиться задача не елементарно з'єднати вичитане з різних текстів, а зібрати розповідь на певну тему згідно мотивами прочитаного в різних творах. Задачка дана, неодмінно, найбільш творча і тому пред'являє до розумової діяльності учнів ще більш запити. Як і при будь-якій завданню на синтез учень зобов'язаний для складання цієї розповіді осмислити і стримати у власній свідомості загальну тему, кругом якої йому треба з'єднувати матеріал з текстів. Приміром,
. Прочитайте вірш Ф. Тютчева «Весняна гроза», «Весняний шум», вірш М. Ісаковського «Весна».
. За мотивами цих віршів складіть розповідь на тему «Весна».
. Складання плану майбутнього оповідання:
) перший весняний грім;
) природа пробуджується;
) люди радіють весни.
Дане завдання розраховане не на відтворення тексту, а на розвиток його змісту. Зрозуміло, що імпровізація ця була плодом творчої уяви дітей і повинна мати реальні основи. У зв'язку з цим необхідно в бесіді залучати чуттєвий життєвий і читацький досвід. Чим ширше досвід, тим більше розмах творчої уяви.
В якості формуючого експерименту в експериментальній групі нами проводилася цілеспрямована робота з розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках.
Для розвитку творчих здібностей учнів на уроках літературного читання було проведено ряд уроків.
Конспект уроку . Усна народна творчість. Билина «Ілля Муромець і Соловей-розбійник»
Тип уроку - ознайомлення з новим матеріалом.
На даному уроці використовувалися активні форми діяльності учнів, застосовувалися: методика моделювання, диференційована та індивідуальна робота з дітьми, інформаційні технології, групова форма роботи.
Цілі уроку : навчати роботі з твором, формувати навички повноцінного сприйняття та аналізу твору; вчити складати план твору за допомогою моделювання.
Завдання уроку:
Освітні познайомити з поняттям про билині як жанрі фольклору та її особливостями (пісенність, повтори, стійкі епітети), познайомити дітей з билиною «Ілля Муромець і Соловей-розбійник»; виявляти художні особливості билин;
Розвиваючі: розвивати мислення, уява, пам'ять, цілісне сприйняття, спостережливість, вміння порівнювати і аналізувати; формувати літературознавчі уявлення
Виховні: виховувати любов до усної народної творчості, до російської словесності, виховання патріотичних почуттів і моральних якостей особистості.
Плановані досягнення учнів на уроці: називати правильно билини і виділяти їх особливості, порівнювати героїв - позитивних і негативних, переказувати за планом билини і окремі епізоди читати виразно тексти билин або епізоди з них (опис билинних героїв, їх подвигів і чудес), порівнювати билини про подвиги одних і тих самих героїв, характеризувати особливості мови оповідачів (билінщіков).
Обладнання : комп'ютер, презентація уроку, CD - диск «Шедеври російського ...