ормування кількісних уявлень в дошкільному віці, визначення обсягу знань і умінь в області пізнання множин і чисел з дітьми 2-7 років;
заняття, як провідна форма організації роботи педагога з дітьми;
повсякденне життя дітей - це джерело формування елементарних уявлень;
місце і роль ігор у формуванні математичних уявлень і розвитку особистості дитини;
дидактичний матеріал, як один із засобів формування математичних уявлень. [15]
Методика формування елементарних математичних уявлень в педагогіці покликана допомогти у підготовці дітей дошкільного віку до сприйняття і засвоєння математики - одного з найважливіших навчальних предметів у школі, сприяти вихованню всебічно розвиненої особистості. [13]
Предметом дослідження методики формування елементарних математичних уявлень є вивчення основних закономірностей процесу формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку в умовах суспільного виховання.
У теоретичну базу методики формування елементарних математичних уявлень у дошкільників входять загальні, принципові, вихідні положення філософії, педагогіки, психології, математики та інших наук. Як система педагогічних знань методика має свою власну теорію, і свої джерела: [13]
наукові дослідження і публікації, в яких відображені основні результати наукових пошуків (статті, монографії, збірники наукових праць тощо.);
програмно-інструктивні документи ( Програма виховання і навчання в дитячому садку raquo ;, методичні вказівки і т.д.);
методична література (статті в спеціалізованих журналах, наприклад, в Дошкільному вихованні raquo ;, посібники для вихователів дитсадка і батьків, збірники ігр та вправи, методичні рекомендації і т.д.);
передової колективний та індивідуальний педагогічний досвід з формування елементарних математичних уявлень у дітей в дитячому садку і сім'ї, досвід та ідеї педагогів-новаторів. [13]
Виходячи з вищесказаного, необхідно відзначити, що методика формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку пройшла довгий шлях становлення, що сприяло поступовому і глибокому вивченню всіх питань навчання дітей математики до школи.
1.2 Програмні вимоги до методики викладання математики дітям дошкільного віку в сучасних ДОУ
На заняттях з математики вихователями використовуються різні методи (словесний, наочний, ігровий) і прийоми (розповідь, бесіда, опис, вказівку і пояснення, питання дітям, відповіді дітей, зразок, показ реальних предметів, картин, дидактичні ігри та вправи, рухливі ігри).
Комплексне використання всіх методів і прийомів, форм навчання допоможе вирішити одну з головних завдань - здійснити математичну підготовку дошкільнят та вивести розвиток їх мислення на рівень, достатній для успішного засвоєння математики в школі. При організації та проведенні занять з математики необхідно завжди пам'ятати про вік дітей й індивідуальні особливості кожної дитини. Тому необхідно більш детально розглянути кожну вікову групу і співвіднести її з методами і прийомами, які доцільно буде використовувати при навчанні математики. [8]
В основі методики навчання математики лежать общедидактические принципи:
систематичність,
послідовність,
поступовість,
індивідуальний підхід,
науковість,
доступність,
корекційна спрямованість,
безперервне повторення матеріалу.
Програма виховання і навчання в дитячому садку передбачає спадкоємний зв'язок з програмою з математики для 1 класу школи. Якщо дитина не засвоїв якесь правило чи поняття, то це неминуче спричинить за собою його відставання на заняттях з математики в школі.
Завдання вихователя дитячого садка, який проводить заняття з математики, - включити всіх дітей в активне і систематичне засвоєння програмного матеріалу. Для цього він, насамперед, повинен добре знати індивідуальні особливості дітей, ставлення їх до таких занять, рівень їх математичного розвитку і ступінь розуміння ними нового матеріалу. Індивідуальний підхід у проведенні занять з математики дає можливість не тільки допомогти дітям у засвоєнні програмного матеріалу, а й розвинути їх інтерес до цих занять. Забезпечити активну участь всіх дітей у загальній роботі, що веде за собою розвиток їх розумових здібностей, уваги, попереджає інтелектуальну пасивність в окремих дітей, виховує наполегливість, цілеспрямованість та інші вольові якості.
Педагог повинен дбат...