сійська граматика до середини XIX століття в питанні про формах суб'єктивної оцінки повернулася до правильної точки зору, наміченої ще Ломоносовим. Стало ясно, що значення ступенів порівняння і форм суб'єктивної оцінки в окремих відтінках зближуються. Але на тлі цих семантичних зв'язків ще рельєфніше виступили відмінності, розбіжності між двома категоріями. При найближчому вивченні тих утворень, які зараховувалися до безвідносним ступеням якості, відкривалося, що між ними в живій мові немає ні граматичної співвідносності, ні логічної симетрії.
Суфікс - оват- (-еват -) позначає неповноту, недолік якості «проти звичайного», наявність якості лише в деякій слабкому ступені, далекою від норми. Освіти з цим суфіксом іноді дуже сильно відрізняються своїм значенням від виробляє прикметника: дубовий і дубовата; прищавий і прищавий; мулистий і іловатий; глухий і глухуватий, що не збігаються по колу значень; неможливість сказати: «сите черево до вчення глухувато» або «ходила глуха чутка», «випробовувати глухувате невдоволення» ; освіти типу шахраюватий, злодійкуватий, мещановатий; також одутлуватий ).
Послідовність безвідносних «ступенів якості» виявляється мнимої. Суфікс - овата - лише у вузькому колі слів може розглядатися в паралель з суфіксом - еньк-, -оньк -, і те як його неповний морфологічний синонім. К.С.Аксаков в розборі «Історичної граматики» Ф. І. Буслаєва зупинявся на відмінностях в значенні та експресії між білуватий-білуваті і беленькій- Беленок, белёхонек, белёшенек . Белёхонек, белёшенек висловлюють особисте враження мовця, тому порівняльна ступінь тут неможлива; бо тут є не якість: бел саме по собі , а особливе враження, їм вироблене. Слово Беленок не має значення: абсолютно бел, а скоріше злегка бел; але, висловлюючи особисте відчуття, не може мати порівняльної ступеня. білуваті, білястого не виражають особистого враження, а позначають саме якість і тому можуть мати порівняльну ступінь ».
Про те ж явищі пізніше писав проф. Мандельштам: «Як в повсякденній мові, так і в народній поезії і в літературних творах чується часто в зменшувальні суфіксах щось, що відповідає суффиксам - ватий, -атий , тобто присутність якості в деякій мірі. Хоча над значенням лягає ставлення говорящего- то симпатії, то антипатії, залежно від змісту самого слова ( пошленькій, подленькие і дурненький, слабенький ).
зменшувально-пестливих суфікс - еньк -, - оньк - приєднується до основ прикметників, як ускладненим суфіксами, так і бессуфіксним. Однак далеко не всі ускладнені суфіксами основи якісних прикметників можуть з'єднуватися з суфіксами суб'єктивної оцінки. Зазвичай не утворюють зменшувальні форм на - еньк-, -оньк - якісні імена прикметники, що включають в себе суфікси
-тельн-, -іст-, -льн -, і деякі інші. Крім того, взагалі якісні прикметники, що носять відбиток книжності, не мають форм суб'єктивної оцінки. Точно так само прикметники з живою дієслівної основою зазвичай не приймають у зменшувально-пестливих суфіксів. Це можна спостерігати навіть у прикметників на - кий , якщо в них жива зв'язок з дієсловом (наприклад, помітний, хваткий, ламкий ). При втраті ж або ослабленні зв'язку з дієсловом ці прикметники з суфіксом - до - (але не на - окій, -ёкій ) « відкидають » - до - перед зменшувальним суфіксом: гладенький, ріденький, коротенький, легенький, м'якенький, низенький, ріденький, тоненький, дрібненьку вузенький ; але високонькая, глубоконькій. Лише в тих випадках, коли суфікс - до - вже невіддільний від основи прикметника, зменшувальний суфікс - оньк - безпосередньо примикає до нього ( мелконькій, жалконькій ). Наголос ставиться на складі, безпосередньо попереднього суффиксу - оньк-, -еньк -.
Функція суфікса - еньк-, -оньк - досить точно була визначена ще граматиками першої половини XIX ст .; це- «пом'якшення якості». За тлумаченням Н.І.Греча, якісні прикметники, поєднуючись з цим суфіксом, приймають вид зменшувальних для пом'якшення, для привітання або для узгодження з іменником зменшувальним. У своєму основному, чисто експресивному зменшувально пестливе або декілька зневажливому значенні форми на - еньк-, -оньк - належать до системи форм виробл...
