вибору, що особливо яскраво проявляється при створенні назв товарної продукції ( бистросуп raquo ;, Старий горище ).
Процес штучного імятворчества дає велику можливість для трансформації власних назв - скорочення (Олександр - Саша), супплетивизм (Саша-Шура), збільшення розміру (Саша-Алексашенька), появи абревіатур (НАТО) та особистих імен власних від скорочення назв понять (Тракторина).
Імена власні, головним чином, відрізняються від імен загальних тим, що вони присвоюються конкретному індивідуальному об'єкту для його виділення з ряду подібних, таким чином, мета і призначення у цих одиниць різні. (Суперанская: 1973, 179)
. 2 Особливості та способи перекладу власних назв
Відмінною особливістю власних назв є закладене в їх утриманні значення предметності, узагальнене знання про таку собі сутності чи явищі, несе інформацію про його властивості, таким чином те, яке значення має те чи інше ім'я власне, представляє серйозну задачу для перекладача, адже при неправильному перетворенні мовна одиниця такого виду не зможе функціонувати в мові перекладу. Функція номінації у імен власних чільна, вони покликані виражати значення і конотацію позначуваного.
При перекладі власних назв найчастіше на перший план виходить важливість відтворення звукової оболонки лексичної одиниці, тому вона є індивідуальним об'єктом реальності.
У зв'язку з цим найбільш поширеними способами перекладу власних назв є перекладацька транскрипція і транслітерація. Згідно Т.А. Казковий суть методу перекладацької транскрипції полягає в пофонемное відтворенні мовної одиниці перекладу за допомогою відповідних фонем вихідної мови, іншими словами, при транскрипції відбувається фонетична імітація первісного слова. Перекладацька ж транслітерація - це відтворення слова вихідної мови допомогою букв алфавіту мови перекладу, тобто при такому способі перетворення відбувається формальна графічна імітація мовної одиниці. Основною відмінністю цих двох методів є те, що при використанні транслітерації того чи іншого слова є можливість введення додаткових графічних символів. Проблемною стороною транслітерації є можливе повне звукове спотворення одиниці перекладу, що у випадку з перетворенням імен власних може стати особливо серйозним утрудненням, ось чому в переважній більшості випадків при перекладі власних назв фахівці комбінують транскрипцію і транслітерацію.
Перекладацька транскрипція імен власних має певний набір встановлених і закріплених правил. Казакова наводить як приклад переклад прізвища всесвітньо відомого драматурга, Вільяма Шекспіра, де для доступного перетворення частина англійських приголосних звуків переходить в аналогічні для мови перекладу, тоді як голосні дифтонги стають типовими для російської мови монофтонгами: Shakespeare - Шекспір ?? raquo ;. Це означає, що важливим правилом, яку потрібно дотримувати при транскрибировании власних назв, є пристосування підсумкової лексичної одиниці до звуковим характеристикам мови перекладу.
За допомогою транскрипції і транслітерації в основному переводяться особові назви, а також географічні назви, найменування різних племен і народностей, назви виробничих компаній, бізнес-організацій, журналів, спортивних клубів і команд, музичних груп, об'єктів культури і дозвілля. Найчастіше транскрибувати подібні імена власні при дотриманні правил системи міжнародної транскрипції або межалфавітного відповідності не становить великої праці: of America - Бенк оф Америка- МічіганNew York Times - Нью-Йорк таймRed Wings - Детройт Ред Уінгз- КуінCapitol - Капітолій
При цьому важливо пам'ятати, що значна кількість власних назв мають усталену форму перекладу, яка може або частково збігатися з вихідним словом - Москва - Moscow, the Hague - Гаага, Санкт-Петербург - St. Petersburg, або мати абсолютно відмінну, але вже закріплену форму - Lebanon - Ліван, Mediterranean Sea - Середземне море.
Також особливий інтерес при транскрипції власних назв має правильність перенесення наголоси, наприклад, при перекладі назви столиці Франції з англійської на російську мову відбувається зрушення наголоси, пов'язаний з фонетичними особливостями мови перекладу: Paris (ударний склад першого), Париж (ударний склад другий).
Ще однією характерною особливістю перекладу власних назв є поєднання прийому транскрипції і семантичного перекладу. Такий спосіб застосовується у разі необхідності переведення складного імені власного, в якому лише одне зі слів є безпосереднім носієм номінації: of Bothnia - Ботнический залівThames - річка ТемзаIndian Ocean - Індійський океанHotel - готель ХілтонRestaurant - ресторан Москва
Якщо говорити про таких іменах власних як назви автомобільних марок, різних організацій, преси, то тут при...
