навчання;  
 § яку форму підготовки застосувати до кожного кандидата з обліком його індивідуальних особливостей і перспективи використання на керівній посаді. 
  Для формування списку резерву використовуються наступні методи: 
  аналіз документальних даних - звітів, автобіографій, характеристик, результатів атестації працівників і інших документів; 
  інтерв'ю (бесіда) по спеціально складеному плану чи запитальнику або без визначеного плану для виявлення цікавлячих відомостей (прагнень, потреб, мотивів поведінки і т.п.); 
  спостереження за поведінкою працівника в різних ситуаціях (на виробництві, у побуті і т.д.); 
  оцінка результатів трудової діяльності - продуктивності праці, якості виконуваної роботи і т. п., показників виконання завдань керованим підрозділом за період, що найбільш характерний для оцінки діяльності керівника; 
  метод заданого групування працівників - порівнюються якості претендентів з вимогами посади того чи іншого рангу: під задані вимоги до посади підбирається кандидат або під задану структуру робочої групи підбираються конкретні люди. Цей метод передбачає формування трьох видів інформаційних масивів професіограм: всієї номенклатури керівних посад, фактографічних даних і критеріїв якостей фахівців. 
 . При формуванні списків кандидатів у резерв враховуються такі чинники, як 
  вимоги до посади, опис і оцінка робочого місця, оцінка продуктивності праці; 
  професійна характеристика фахівця, необхідного для успішної роботи на відповідній посаді; 
  перелік посад, займаючи які працівник може стати кандидатом на посаду резервовану; 
  граничні обмеження критеріїв (освіта, вік, стаж роботи тощо) добору кандидатів на відповідні посади; 
  результати оцінки формальних вимог і індивідуальних особливостей кандидатів на посаду резервовану; 
  висновки та рекомендації останньої атестації; 
  думка керівників і фахівців суміжних підрозділів, ради трудового колективу; 
				
				
				
				
			  результати оцінки потенціалу кандидата (можливий рівень керівництва, здатність до навчання, вміння швидко опановувати теорією і практичними навичками). 
  При формуванні системи якостей керівника в резервованій посади, найбільш вагомими факторами і критеріями, що підлягають обліку, є: 
  мотивація праці - інтерес до професійних проблем і творчої праці, прагнення до розширення кругозору, орієнтація на перспективу, успіх і досягнення, готовність до соціальних конфліктів в інтересах працівників і справи, до обгрунтованого ризику; 
  професіоналізм і компетентність - освітній і віковий цензи, стаж роботи, рівень професійної підготовленості, самостійність у прийнятті рішень і вміння їх реалізувати, вміння вести переговори, аргументувати свою позицію, відстоювати її та ін.; 
  особистісні якості і потенційні можливості - високий ступінь інтелігентності, уважність, гнучкість, доступність, авторитетність, тактовність, комунікабельність, організаторські схильності, нервово-психічна й емоційна стійкість, моторні характеристики і т.д. 
  На стадії формування списку резерву вирішуються такі завдання, як: 
  · оцінка кандидатів; 
  · зіставлення сукупності якостей кандидата і тих вимог, що необхідні для резервованої посади; 
  · порівняння кандидатів на одну посаду і вибір більш відповідного для роботи на резервованої посади. 
  За результатами оцінки і порівняння кандидатів уточнюється і коректується попередній список резерву. 
 . Підготовка кандидатів. Для формування резерву, як правило, недостатньо відібрати здатних до просування співробітників - важливо правильно підготувати їх до посади й організувати просування. 
  Для професійної підготовки можуть бути використані наступні методи: 
  індивідуальна підготовка під керівництвом вищестоящого керівника; 
  стажування на посаді на своєму й іншому підприємстві; 
  навчання в інституті і на курсах у залежності від планованої посади. 
  Для підготовки резерву розробляються і затверджуються адміністрацією три види програм. 
 ) Загальна програма включає теоретичну підготовку - оновлення та поповнення знань з окремих питань науки і практики управління виробництвом; підвищення освіти кандидатів, зарахованих до резерву, пов'язаних з їх колишньої (базової) підготовкою; навчання спеціальним дисциплінам, необхідним для підвищення ефективності управління виробленим....