вий характер і людина відчуває себе вище за статусом (магазин - бутік)
· Комунікативна актуальність позначуваного поняття (екран - дисплей)
Але для переходу слова з однієї мови в іншу необхідне дотримання наступних умов:
. Двомовність (головна умова) - контакт носіїв мови. В даний час виявляється не тільки в усному спілкуванні, при безпосередньому контакті. Але так само і при опосередкованому контакті: при читанні іноземних газет, книг та інших текстів (наприклад, в Інтернеті), перегляді іноземних передач, вивченні іноземних мов, перекладацької діяльності та ін.
. Готовність суспільства до прийняття іншомовної лексики, економічні, політичні, культурні умови, що визначають схильність суспільства до прийняття іншомовної лексики. Економічні, політичні, культурні умови, що визначають схильність суспільства до прийняття іншомовної лексики (наприклад, запозичення з французької мови в XVIII-XIX століттях і з англійської мови в XX-XXI століттях).
.3 Класифікація запозичень
Існує безліч різних класифікацій запозичень, що приводяться різними дослідниками цього феномена. Але серед усього цього різноманіття можна виділити основні ознаки, за якими йде класифікація. Це джерело, час запозичення і тематика.
Так, по джерелу виділяють слов'янські й неслов'янські запозичення.
За часом запозичення - запозичення періоду індоєвропейської спільності, загальнослов'янської єдності (до IX століття), давньоруського періоду та власне російського періоду.
Найбільш цікава і різноманітна класифікація - за тематикою:
) суспільно-політична лексика (лібералізм, спікер, скінхед, холдинг, брифінг);
) фінансово-економічна лексика (дефолт, дистриб'ютор, дилер, дисконт, тендер, франчайзинг);
) адміністративно-правова лексика (рекет, рекетир, шериф, копірайтер, гангстер, кілер);
) спортивна лексика (кікбоксинг, рафдінг, дайвінг, серфінг, снойбордінг);
) рекламна справа/журналістика (директор, іміджмейкер, лейбл, прайс-лист, стенд-ап);
) технічна лексика (тостер, міксер, пейджер, монітор, комп'ютер), у тому числі - комп'ютерна;
) лексика, що позначають найменування в мистецтві і культурного життя (бестселер, блюз, шейк, мейк-ап, стрейч, пірсинг, пілінг);
) кулінарна лексика (крекер, гамбургер, чізбургер, фрі);
) Лексика моди (піджак, денім).
Крім цього можна виділити і основні типи іншомовних слів: запозичені слова, інтернаціональні терміни, екзотична лексика і іншомовні вкраплення.
Запозичені слова:
а) слова, структурно збігаються з іншомовними прототипами (глісер - від англ. glisser);
б) слова, морфологічно оформлені засобами мови, що запозичить (джинс-и - від англ. jeans);
в) слова з частковою морфологічної субституції (теле-бачення - tele-vision) [1, с 57-58]
Інтернаціональні терміни або інтернационалізми (наприклад, слова запозичені з грецької та латинської мов, голландські слова в старій термінології мореплавання та ін.)
Екзотична лексика або екзотизму. Змінюються лише графічно. Вживання обумовлено необхідністю позначити предмети і явища чужого народу або країни (кухня, обряди, одяг)
Іншомовні вкраплення. Часто не змінюють свого графічного вигляду. Вживання обумовлено «ступенем знайомства мовця з іноземною мовою, деякими стилістичними або жанровими особливостями мови» [1, с 60]. Як правило, в цю групу входять слова і словосполучення інтернаціонального характеру, наприклад, загальновідомі латинські вирази (pro et contra, etc), а також слова і висловлюючи живих мов (happy end, okey). Часто використовуються для створення певного колориту.
.4 Історія запозичення
У відношенні до запозичених слів нерідко зіштовхуються дві крайності: з одного боку, перенасичення мови іноземними словами, з іншого боку - заперечення їх, прагнення вжити тільки споконвічне слово. При цьому в полеміці часто забувають про те, що багато запозичені слова абсолютно обрусіли й не мають еквівалентів, будучи єдиним найменуванням відповідних реалій (згадаймо пушкінське: Але панталони, фрак, жилет - всіх цих слів російською немає ...). Відсутність наукового підходу до проблеми освоєння іншомовної лексики проявляється і в тому, що її вживання часом розглядається у відриві від функціонально - стильового закріплення мовних засобів: не враховуючи, що в одних випадках звертання до іншомовних книжкових слів стилістичн...
