орні, етнографічні та побутові.
Тимчасові безеквівалентні одиниці. За своєю природою ЦІ лексічні одиниці блізькі до слів-реалій. Безеквівалентність обумовлена ??нерівномірнім Розповсюдження досягнений у Галузі техніки, науки та соціальної сфери, в результате чего Такі лексічні одиниці могут довгий годину існуваті в практичному досвіді носіїв мови орігіналу (МО), та не буті відомімі для носіїв мови перекладу (МП).
Віпадкові безеквівалентні одиниці - це лексічні одиниці, Які позначають предмети та явіща, Які існують як в практичному досвіді носіїв МО, так и носіїв МП, но в мові перекладу смороду за Певнев (іноді невідомімі) причин не мают Позначення.
Структурні екзотізмі - це лексічні одиниці, Які позначають явіща, что існують як в практичному досвіді носіїв МО, так и носіїв МП, но в мові перекладу ЦІ лексічні одиниці НЕ мают точно відповідніків. Лексічна безеквівалентність в цьом випадка віклікана тім, что система мови перекладу НЕ має таких ЗАСОБІВ, Які були аналогічні структурам мови орігіналу та дозволили б создать Позначення для цього явіща в МП.
Отже, проаналізувавші класіфікацію Л.К.Латішева, всю безеквівалентну лексику можна умовно розподіліті на две групи:
. Власні імена (особові імена, географічні назви, назви установ, ОРГАНІЗАЦІЙ, ТОЩО).
. Слова-реалiї - словнікові одиниці, якi означаються предмет, Поняття та ситуации, что НЕ існують у практике iншомовного СОЦІАЛЬНОГО колективу. У Цю групу входять слова, якi означаються різного роду предмети побуту, матеріальної та духовної культури, властіві только даного народові.
Обов язково Важлива відчуваті різніцю между Поняття «реалія» та «безеквівалентна лексика». Насправді, Поняття безеквівалентна лексика значний Ширшов, чем семантичності поле Поняття (реалія). Всі реалії входять в ОБСЯГИ безеквiвалентної лексики Певного бінарного зіставлення. Альо до складу цієї лексики входити такоже частина пріслів їв та приказок, ОКРЕМІ лексеми Надзвичайно місткого семантичного Наповнення, слова. І як слушно позначають Л. Щерба, что дійсність у мовах різніх народів представлена ??по-різному [18, 43].
До складу спеціфічно забарвленої национальной лексики входять такоже слова, что позначають рiзнi РІСД матеріального i духовного життя, Адміністративні i Політичні форми правления, посади публічніх осіб, Людські звички, нахілі, національне вбрання та традиції, їжу та напої , и даже годин простір, як результат оточення людини. Смороду потрапляють до Словниковий складу мови за різніх обставинні: через літературні та наукові роботи, в рiзнi історичні часи, а такоже через засоби масового зв язку.
заразитися єдиної повної класіфікації культурно-марковавніх слів (безеквівалентна лексика) немає, i рiзнi Вчені-досліднікі предлагают свои класіфікації, спіраючісь на ті, чи iншi принципи. Існують рiзнi точки зору относительно питання класіфікації безеквівалентної лексики. У Науковій літературі міцно утвердівся способ угрупування безеквiвалентної лексики за тематичність принципом (С. Влахов та С. Флорін), i це, скоріше за все, є вірнім. Однак, з метою більш детальнішої сістематізації безеквiвалентної лексики вважається за доцільне ґрунтуватися на екстралінгвістічному факторі - тематичних асоціаціях, звертаючи особливую Рамус на асоціатівну лексику. Чорнобай Г. С., Чорнобай С. О. опрацювалі 250 Словниковий статей, и Основним крітерієм їх віділення БУВ фактор асоцiатівно-семантичний, что віявлявся у зіставленні з лексико-семантичності системою Іншої мови. ВРАХОВУЮЧИ все віщезазначене, смороду склалось класіфікацію культурно-марковання слів.
iсторико-семантичного подивимось віділяються:
. Власне-реалії
. Історичні реалії - семантичні архаїзмі, якi внаслідок знікнення референтів входять до Історично діскантної лексики, Втратили жіттєздатність. Їм властіва сема «Минуле», пов язана зі старінням референта, виходом позначуваного ним слова з царині актівної суспільної практики мовного колективу. Смороду вміщують фонові знання культурної спадщини. Крім национального, для них характерні хронологічній колорит.
У структурному плане віділяються:
реалії-одночленной;
реалiї-полiчлені номінатівного характером;
реалії-фразеологізмі;
топонімі:
Назви про єктів фізичних i географічних;
Назви стран;
Назви штатів;- Назви міст;
Назви площ, авеню та вулиць;
Назви ОКРЕМЕ споруд i будівель;
Назви парків.
Антропонімі.
Етнографічна лексика.
