язок зі старою інформацією. І коли ці два взаємозалежних інформаційних комплексу, новий і старий, використовуються як посилок в процесі умовиводи, з'являється додаткова нова інформація, яку не можна було б отримати без взаємодії старої і нової посилок. Таким чином, якщо обробка нової інформації дає подібний ефект приросту, ми називаємо цю інформацію релевантною. Чим більше приріст, тим вище релевантність ».
Таким чином, можна сказати, що релевантна інформація в перекладі - це нова для рецептора інформація про зміст та форму ТО, яка при цьому має логічний зв'язок з контекстом і обробка якої не сполучена з надмірними витратами. Розглянемо види текстів.
Тексти лингвострановедческого характеру займають сьогодні все більше місце в процесі навчання іноземним мовам. Завдяки таким текстам учні знайомляться з реаліями досліджуваної мови, отримують додаткові знання в галузі географії, освіти, культури і т.д. Також в учнів розширюється кругозір, підвищується інтерес до предмету.
Тексти для читання, запозичені з художньої літератури, часто мають складний побудовою і формою викладу, що створює додаткові труднощі для проникнення в зміст тексту. Особливістю художніх текстів є образність розповіді, наявність поширених описів. Тому при читанні таких текстів особливо зростає роль уяви, виникнення у свідомості читає образів, аналогічних тим, які мав на увазі автор, який написав даний твір. Це особливо важливо підкреслити у зв'язку з читанням іноземною мовою, так як воно нерідко супроводжується суто словесним розумінням, за яким не криється жодних уявлень.
Працюючи з різними видами текстами з іноземної мови, можна зробити висновок, що вони допомагають учням глибше проникнути в психологію національного характеру, краще зрозуміти історію і культуру мови, що вивчається, розширити мовної кругозір, збільшити інтерес до досліджуваного мови та поліпшити їх мовну компетенцію.
За стилем:
Наукові, науково-популярні, художні, релігійні, публіцистичні, офіційно-ділові, епістолярні
За типом:
Оповідання, Опис, Міркування
Так, спроби підвести під теорію перекладу структурно-лінгвістичну основу призвели до виникнення, наприклад, таких визначень: «Перекладом називається процес перетворення мовного твору однією мовою в мовленнєвий твір іншою мовою при збереженні незмінного плану змісту, тобто значення ». Вплив теорії інформації помітно в наступному визначенні І. Лівого: «Переклад є передача інформації, точніше сказати перекладач дешифрує інформацію оригінального автора, що міститься в тексті його твори, перевиражая (знову зашифровуючи) її в системі своєї мови, а інформацію, що міститься в його тексті, знову декодує читач перекладу ».
На більш сучасному етапі захоплення дескриптивним підходом і перенесення основної уваги з відносин між оригіналом і перекладом на сам переклад як об'єкт дослідження привело, за словами Е. Честермана, до того, що «переклад розуміється так, як його розуміє культура даного переводить мови в даний період часу ».
1.2 Види перекладу
Перекладачі працюють в різних умовах. Жанри, тематика і, звичайно, мова перекладаються ними текстів вельми різноманітні. Перекази здійснюються в усній або письмовій формі. Різні і вимоги, що пред'являються перекладачам, щодо точності або повноти перекладу. Тому існують і різні види перекладу, кожен з яких має свої особливості. Всі ці фактори лежать в основі наукової класифікації видів перекладу.
Сучасна теорія перекладу виділяє дві основні класифікації видів перекладацької діяльності: жанрово-стилістична класифікація (за характером перекладаються текстів) і психолінгвістична класифікація (за характером дій перекладача в процесі перекладу).
Згідно з першою, жанрово-стилістичної класифікації, існує:
переклад художній;
переклад інформативний (спеціальний).
Художній переклад - переклад творів художньої літератури. Головна мета такого виду перекладу укладена у створенні на переводящем мові твору, здатного надавати художнє і естетичний вплив на читача перекладу.
Інформативний (спеціальний) переклад - переклад текстів спеціалізованої тематики, головною функцією яких є повідомлення будь-якої інформації, відомостей. Залежно від того, до якого саме функціональному стилю належить текст, призначений для перекладу, виділяються окремі підвиди інформативного перекладу: суспільно-політичний переклад, науково-технічний переклад, юридичний переклад і т.д.
Друга, психолінгвістична класифікація, враховує характер дій перекладача в процесі перекладу, а саме спосіб сприйняття тексту оригін...
