ї установи, є освітня програма. Складовою частиною цієї програми є комплексна програма управління якістю освіти, яка має наступну структуру:
1. Інформаційно-аналітичне обгрунтування програми.
2. Науково-теоретичні основи управління якістю. p> 3. Основні напрями програми. p> 4. Структура управління якістю освіти. Механізм управління якістю освіти. p> 5. Технологічна карта моніторингу. p> 6. Етапи реалізації комплексної програми В«ЯкістьВ». p> Для оцінки якості освіти Федеральної цільової програмою В«Розвиток освіти на 2006-2010рВ» [11] визначено критерії. p> Якість освіти складається з трьох частин: якість інформації, якість викладання, якість засвоєння. p> Критерії якості інформації. p> Інформація може вважатися якісною тільки тоді, коли вона відповідає таким критеріям: істинність, повнота, своєчасність. p> Критерії якості викладання. p> Якісну інформацію викладач повинен подати так, щоб учень міг і хотів її взяти. Для цього, викладання повинно бути: цілеспрямованим, веселим, інтенсивним. p> Критерії якості засвоєння.
До критеріїв якості засвоєння молодою людиною навчального матеріалу віднесемо: швидкість, міцність, системність. p> Виходячи з підходу до розуміння якості освіти, можна виділити наступні блоки показників якості.
1) Якість викладацького складу. 2) Стан матеріально-технічної бази навчального закладу. 3) Мотивація викладацького складу. 4) Якість навчальних програм. 5) Якість навчаються студентів. 6) Якість інфраструктури. 7) Якість знань. p> 8) Інноваційна активність керівництва. 9) Впровадження процесних інновацій. 10) Затребуваність випускників. 11) Конкурентоспроможність випускників на ринку труда.12. Досягнення випускників. p> Міжнародна програма з оцінки освітніх досягнень учнів PISA [12] (ProgrammeforInternationalStudentAssessment) проводила дослідження в 2006р. Основною метою дослідження PISA є оцінка освітніх досягнень учнів 15-річного віку. Ключове питання дослідження - В«Мають чи учні 15-річного віку, які отримали загальну обов'язкову освіту, знаннями та вміннями, необхідними їм для повноцінного функціонування в суспільстві? В». Дослідження спрямоване не на визначення рівня освоєння шкільних програм, а на оцінку здатності учнів застосовувати отримані у школі знання та вміння в життєвих ситуаціях. p> У міжнародних тестах PISA учням пропонують не типові навчальні завдання з фізики, хімії чи математики, характерні для російської школи, а близькі до реальних проблемні ситуації, пов'язані з різноманітними аспектами навколишнього життя і потребують для свого рішення тільки знання основних навчальних предметів, а й сформированностьобщеучебных і інтелектуальних умінь. p> Пріоритетною галуззю дослідження PISA в 2006 році була природничо грамотність. Оцінка математичної грамотності і грамотності читання проводилася з метою виявлення тенденцій у зміні їх стану за минулі роки (для читання з 2000 року, для математики - з 2003 року). p> Аналіз отриманих результатів дозволяє зробити певні висновки. По всіх напрямках дослідження PISA-2006 результати російських учнів статистично значимо нижче, ніж результати інших країн або середні міжнародні результати. Рейтинг російських учнів серед своїх однолітків з 57 країн з урахуванням помилки виміру становить:
33-38 по природничо грамотності;
32-36 з математичної грамотності (29-31 в 2003 році з 40 країн);
37-40 по грамотності читання (32-34 в 2003 році з 40 країн і 27-29 у 2000 році з 32 країн). p> Порівняно з результатами попередніх циклів дослідження з математики не відбулося істотних змін, а з читання результати стали статистично нижче, ніж у 2000 році. p> Найвищих рівнів природничо-наукової і математичної грамотності, а також грамотності читання досягає слабкий відсоток російських учнів:
0,5% 6-й рівень за природничо грамотності;
1,7% 6-й рівень з математичної грамотності (1,6% у 2003 році);
1,7% 5-й рівень по грамотності читання (1,7% в 2003 році і 3% у 2000 році). p> Для порівняння в лідируючих країнах, наприклад, в Фінляндії:
3,9% за природничо грамотності;
6,3% з математичної грамотності (6,7% в 2003 році);
16,7% по грамотності читання (15% у 2003 році і 18,5% у 2000 році). p> Визначений у дослідженні 2-й рівень грамотності (Природничо-наукової, математичної та читання) обраний як деякої кордону, базового рівня. Вважається, що учень, який досяг цієї межі, починає демонструвати наявність умінь, які забезпечують йому можливість активно використовувати отримані в школі знання відповідно з визначенням функціональної грамотності, яке прийнято в дослідженні. Згідно з отриманими даними починають проявляти здатність застосовувати отримані в школі знання 90-97% учнів лідируючих країн, що значно перевищує відсоток таких учнів у Росії (природознавство - 77,8%, математика - 73%, читання - 64,3%). p> На закінчення слід сказати про те, що стан математичної грамотності і грамотності читання 15-річних росі...