Венедиктовичем Федоровим в 30-і роки в курсі лекцій з теорії перекладу, читати їм у Московському літературному інституті імені М. Горького. У книзі В«Про художньому перекладіВ» А. В. Федоров пише про те, що успішне поєднання теорії та практики перекладу можливо лише на широкій філологічній основі. Ця робота містить загальні принципи лінгвістичного підходу до перекладу тексту, які отримали подальший розвиток і уточнення у В«Запровадження в теорію перекладуВ» (1953 р.) і в 2-м (1958 р.) і 3-м переробленому і доповненому виданні під назвою В« Основи загальної теорії перекладу В»(Лінгвістичний нарис) 1968, 1983 і 2002 року.
В основу лінгвістичної теорії перекладу А. В. Федорова покладено встановлення певних закономірностей за допомогою зіставлення особливостей словникового складу, граматичної будови та стилістичного використання мовних засобів французького, німецького, англійської та російської мов та аналізу перекладацької практики.
Найважливішим положенням цієї теорії є функціональний принцип встановлення таких відповідностей.
Противники лінгвістичної теорії перекладу звинувачували О. В. Федорова у формалізмі, і серед них був один з творців радянської школи художнього перекладу, В«реалістичної теорії перекладуВ» І. А. Кашкін. В основу В«реалістичної теорії перекладуВ» він поклав пізнання дійсності, яка стоїть за перекладним текстом і проникнення в так званий В«затекстВ». Йдеться про художній переклад і проникнення за текст дає можливість передати повніше думку автора. Сам І. А. Кашкін визнавав необхідність передачі оригіналу рівноцінними засобами, а його В«реалістична теорія перекладуВ» будувалася на літературознавчої основі, необхідної для художнього перекладу, що не забезпечує критеріїв рівноцінності мовних засобів. У функціональному плані ці критерії може забезпечити лише лінгвістична теорія перекладу. p align="justify"> Слід зауважити, що не всі згодні з лінгвістичної теорією перекладу. Так, автори роботи В«Основи загального і машинного перекладуВ» І. І. Ревзін і В.Ю. Розенцвейг дорікали А.В. Федорова та його послідовників у В«нормативностіВ», висунутої ним теорії і в тому, що ця теорія не є суто лінгвістичної, оскільки А.В. Федоров користується також даними літературознавства. Слід зазначити, що нормативним у цій теорії є лише метод аналізу і синтезу, що дозволяє досліджувати шляхи реалізації основної мети адекватного перекладу: відтворення єдності форми і змісту оригіналу засобами іншої мови. p align="justify"> Використання даних літературознавства свідчить про гідність теорії, ніж про її нестачу, так як переклад тексту не може бути теоретично осмислений без урахування його жанрових особливостей. Процес перекладу є комплексним по своїй сутності і не може бути вичерпно описаний без залучення даних логіки, психології та стилістики. Тому важко уявити лінгвістичну теорію перекладу в хімічно чистому вигляді. p align="justify"> Проте автори В«Основ загального і машинного перекладуВ» вважають можливим і об'єктивним здійснення такої теорії. Вони кажуть, що В«подібна теорія об'єктивна в тому сенсі, що вона не виходить від конкретного пристрою двох зіставляються мов, а прагне до пізнання перекладу як природного процесу, закладеного в самій природі мовного спілкування, незалежно від волі людей, як і безвідносно до того, чи беруть участь у ньому люди чи машини, або поєднання зусиль людини і машини.
Ця теорія не пов'язана з якимось певним мовою і розрахована В«на всі часи, для всіх народівВ», що робить її привабливою, притягальною і важкою в здійсненні, оскільки здібності перекладачів та рівень їх підготовки дуже різні .
Одним з відомих послідовників лінгвістичної теорії А.В. Федорова є Я.І. Рецкер, який у своїх працях пише, що протягом більше тридцяти років перекладацької, редакторської та педагогічної роботи з викладання перекладу у вузі, йому надавала істотну допомогу комплексна лінгвістична теорія перекладу, розроблена в працях А. В. Федорова, якого він називає своїм учителем.
Теорія перекладу потрібна і що навчається перекладу, що й починає перекладачеві, і перекладачеві-професіоналу і обучающему перекладу. За словами Л.С. Бархударова: В«Переклад як навчальна дисципліна не може існувати без теорії, так як без теоретичних узагальнень викладання зводиться до важко контрольованому розвитку інтуїції, а в гіршому випадку - до натаскуванняВ». Професійний перекладач зможе плідно використати передовий досвіду у своїй галузі і розвивати свою майстерність, якщо він опанував методом критичного аналізу перекладу. В області теорії перекладу великої уваги заслуговують роботи В.Н. Коміссарова, Л.С. Бархударова, Я.І. Рецкер, В.М. Крупнова, А.Л. Пумпянського, А.Д. Швейцера, Р.К. Миньяр-Белоручева та ін Теорія перекладу постійно поповнюється і збагачується новими авторами і новими працями, але не слід забувати, що основи лінгвістичної теор...
