Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Організація фізкультурно-оздоровчої роботи

Реферат Організація фізкультурно-оздоровчої роботи





до органів і тканин організму дитини може бути представлений таким чином.

Відомо, що у дітей більше 30% м'язів тіла становлять м'язи, призначені для здійснення пересувань, виконання фізичних навантажень.

У процесі життєдіяльності продукти обміну всіх органів і тканин використовують у підтримці гомеостазу - стабільності, сталості складу внутрішнього середовища, складову поряд з дратівливістю, циклічність і здатність до адаптації основу існування теплокровних організмів. Відомим проявом гомеостазу є, наприклад, збереження сталості температури тіла в умовах спеки та холоду. Стабільність внутрішнього середовища забезпечує оптимальне, іноді єдино можливе протягом процесів життєдіяльності [1, с.64].

Для досягнення того чи іншого рівня гомеостазу організму використовує різноманітні компенсаторні механізми, серед яких особистісна діяльність відіграє провідну роль. З м'язів у внутрішнє середовище надходить значна кількість продуктів обміну, в той же час сама м'язова тканина поглинає масу інших речовин. Все це відбувається в умовах рухової діяльності: при її зниженні кількість продуктів обміну надходять з м'язів у кров, лімфу та ін тканини організму зменшується, в внаслідок чого створюються умови для порушення гомеостазу та розвитку патологічних процесів.

Не менше значення мають та інші аспекти взаємодії м'язового апарату з фізіологічними, перш всього в нервовою системою. З усіх органів тканин в головний мозок по еферентних шляхом посилає командні імпульси. Так здійснюється регуляція процесів життєдіяльності, в якій м'язовій системі належить дуже відповідальна роль. Якщо рухові навантаження відсутні або незначні, то й обсяг інформації, який отримує з рецепторів м'язів, зменшується, що погіршує обмінні процеси в тканинах мозку і призводить до порушень його регулюючої функції [18, с.28].

Діяльність скелетної мускулатури має життєво важливе значення для зростаючого організму. Згідно висунутому енергетичному правилу рухової активності особливості розвитку та діяльності фізіологічних скелетних м'язів у різні вікові періоди дитинства. Саме рухова активність забезпечує ріст і розвиток за рахунок речовини і енергії, отриманої з середовища.

У зростаючого організму відновлення витраченої енергії характеризується не тільки поверненням до вихідного рівня, але і його перевищенням. Тому в результаті реакції руху відбувається не трата, а придбання маси, що забезпечує зростання. Одночасно зростають структурно-енергетичні можливості, що дозволяють виконувати великі за обсягом і інтенсивності навантаження. При зниженні потоку імпульсів від працюючих м'язів порушується нормальна робота всіх внутрішніх органів, в першу чергу серця, для ефективної діяльності якого необхідний постійний приплив до регулюючим нервових утворень імпульсів, що виникли в рецепторах м'язів.

Віковий період від 6 до 7 років називають періодом В«першого витягненняВ», коли за один рік дитина може зрости на 7 - 10 см. Середній зріст дошкільника 6 років становить близько 113 - 124 см, а маса тіла 16 - 27 кг. Протягом шостого року життя середня надбавка маси тіла на місяць - 200,0 г, а зростання - 0,5 см.

Розвиток опорно-рухової системи (скелет, суглобово-зв'язковий апарат, мускулатура) дитини до п'яти - шести років ще не завершено. Кожна з цих кісток продовжує змінюватися за розміром, формою, будовою, причому у різних кісток фаза розвитку неоднакова.

Зрощування кісток гратчастої кістки черепа і окостеніння слухового апарату закінчується до 6 рокам. Зрощення ж між собою частин потиличної, основної та обох половин лобової кісток черепа зберігаються хрящові шви, тому зростання головного мозку триває (округлість голови дитини до 6 років дорівнює приблизно 50 см). Ці розміри необхідно враховувати при виготовленні атрибутів для рухливих ігор.

Окостеніння опорних кісток носової перегородки починається з 3 - 4 років, але до 7 років ще закінчено. Ці особливості необхідно враховувати при проведенні фізкультурних занять, тому що навіть самі легкі удари в області носа і вуха можуть привести в травм.

Найбільша вірогідність травм виникає при виконанні вправ з зменшення площі опори: - ходьби по лавці, рейці; при лазіння, коли діти легко втрачають рівновагу; в вправах з м'ячем - у дитини достатньо сили, щоб докинути його до партнера, але недосконала координація може спотворити напрямок польоту, і тоді м'яч потрапить не в руки, а в обличчя; тому дітям необхідно давати точні вказівки, нагадувати, що м'яч потрібно кидати в руки партнеру.

Хребетний стовп дитини 6 років чутливий до деформації впливу. Системна мускулатура характеризується слабким розвитком сухожиль, зв'язок. При зміні маси тіла, а так само при необхідних умовах постава дитини порушується: може з'явитися роздутий або відвислий живіт, плоскостопість, у хлопчиків утворитися грижа.

диспропорційно формуються у дошкільнят і ...


Назад | сторінка 3 з 10 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Визначення рівня психічного розвитку дитини у віці від двох до трьох років
  • Реферат на тему: Психологічні особливості розвитку мови у дитини до 3-х років в сім'ї
  • Реферат на тему: Криза трьох років в онтогенетичному розвитку дитини
  • Реферат на тему: Вивчення кризи трьох років в онтогенетичному розвитку дитини
  • Реферат на тему: Розвиток психіки дитини у віці 5-7 років