хопленням ширше, наприклад, психології, педагогіки, соціології, теорії комунікації, методологічні підходи завжди більш обмежені предметно і, як правило, спрямовані на розгляд конкретних аспектів міжкультурної комунікації. Це особливе місце міжкультурної комунікації серед інших наук-дисциплін, обумовлює і її специфічні цілі. p align="justify"> визначення предмета, методології і понятійного апарату міжкультурної комунікації;
- виявлення місця міжкультурної комунікації серед інших наук;
формування і розвиток у учасників міжкультурної комунікації культурної сприйнятливості, здатності до правильної інтерпретації конкретних проявів комунікативної поведінки і толерантного ставлення до нього;
розробка методології навчання практичним навичкам та вмінням у спілкуванні з представниками інших культур.
2. Сутність, цілі та завдання міжкультурної комунікації. Міжкультурна компетенція
Міжкультурна комунікація починається з усвідомлення факту реально існуючих культурних відмінностей між різними людьми, які можуть перешкодити адекватної поведінки і нормальній взаємодії з учасниками комунікації. Отже, важливою метою їхнього спілкування стає подолання міжкультурних відмінностей, відхід від антагонізму до добровільного і усвідомленого компромісу. p align="justify"> Визнання природних відмінностей посуває прийняти, що у кожної людини існують свої правила, моделі мислення і поведінки, зумовлені комплексом культурологічних факторів. Що тільки при обліку цих особливостей можливий бажаний успіх спілкування. p align="justify"> Але для фахівця з міжкультурної комунікації це культурологічний бар'єр мотивує розкривати все нові і нові відмінності, і навіть без пояснення їхньої природи здобувати нові навички плідного спілкування. Тобто культурні відмінності між людьми слід вважати не тільки неминучими. Це допомагають знайти новий погляд на наші переваги і недоліки, які протилежною стороною спілкування можуть виглядати зовсім не так категорично й однозначно. p align="justify"> У свою чергу зміст повідомлень також впливає на взаємини. Наприклад, істотний стиль спілкування, який використовується людьми, що грають різні комунікативні ролі. Природно, результат міжкультурної комунікації залежить від того, чи знайдуть сторони оптимальний стиль поведінки. Це дозволяє домогтися максимуму взаєморозуміння при мінімумі питань і сорому, а також передбачити подальший хід подій дає нам відчуття психологічного комфорту. p align="justify"> Тим не менш, будь-комунікації притаманні деяка двозначність і неясність. У рідній культурі їх гострота скорочується за допомогою накопиченого досвіду спілкування, що містить стандартні способи і можливості передбачення. При спілкуванні з представниками іншої культури це може нерідко стати нерозв'язною проблемою, оскільки навіть самі, здавалося б, прості і ...