кадрової політики.
Ці загальні тенденції повинні враховуватися у вітчизняній практиці управління виробництвом при становленні ринкової економіки.
Соціально-економічний значення кадрової роботи в умовах ринкової економіки істотно змінюється, і вона перестає бути тільки організаціонго-адміністративною роботою. Управління персоналом придбало нове економічне і соціальне значення.
Щоб зрозуміти, що таке управління персоналом, ми повинні в першу чергу дізнатися, в чому полягає робота менеджера. Більшість експертів погодилося, що існує п'ять основних функцій, які виконують менеджери: планування, організація, підбір персоналу, керівництво, контроль. Разом ці функції являють собою те, що зазвичай ми називаємо процесом управління. Кожна з перерахованих вище функцій включає в себе:
Г? планування: постановка цілей і стандартів, розробка правил і послідовності дій, розробка планів і прогнозування деяких можливостей в майбутньому;
Г? організація: постановка певних завдань перед кожним підлеглим, розділення на відділи, делегування частини повноважень підлеглим, розробка каналів управління і передачі інформації, координація роботи підлеглих;
Г? управління персоналом: рішення питання про визначення стандарту для відповідних кандидатів, підбір відповідних працівників, відбір працівників, установка стандартів роботи, компенсації працівникам, оцінка виконання робіт, консультування працівників, навчання і розвиток працівників;
Г? керівництво: рішення питання, як змусити працівників виконувати свою роботу, надання моральної підтримки, мотивація підлеглих;
Г? контроль: встановлення таких стандартів, як квота продажів, якість, рівень продуктивності; перевірка відповідності виконання робіт цим стандартам; їх коригування при необхідності.
Управління персоналом (зараз більш відоме, як управління людськими ресурсами) відповідає концепціям і методам, які керуючому необхідно використовувати при роботі з персоналом. До них відносяться:
Г? аналіз роботи (визначення характеру роботи кожного співробітника),
Г? планування потреби в персоналі і найм кандидатів на роботу,
Г? відбір кандидатів,
Г? орієнтація і навчання нових працівників,
Г? управління оплатою праці,
Г? забезпечення мотивації і пільг,
Г? оцінка виконання,
Г? спілкування,
Г? навчання та розвиток,
Г? створення у робітників почуття відповідальності,
Г? здоров'я і безпека працівників,
Г? робота зі скаргами та трудові відносини.
Для забезпечення ефективної роботи персоналу необхідно створення атмосфери конструктивної співпраці, при якому кожен член колективу зацікавлений у найбільш поліс реалізації своїх здібностей. Створення такої соціально-психологічної атмосфери є найбільш складним завданням управління персоналом. Вона вирішується на основі розробки систем мотивації, оцінки результатів праці, вибору стилю управ...