. д. У якості домінанти контекстуального синонімічного ряду виступає ФЕ, істотно відрізняється від нейтральних лексем і вільних словосполучень образністю і інтенсивністю значення В»(Попова І.В. 1987 дис., 123-124).
В«Залежно від позиції ФЕ в ряду близьких понять ампліфікація може бути висхідній і низхідній В». При висхідній ампліфікації фразеологізм поміщається в кінець синонімічного ряду, при низхідній - в початок.
У разі використання двох ФЕ більш експресивна одиниця поміщається в кінець ряду:
Якось мене скрутило, туга така навалилася, хоч плач - хоч вішайся (Маринина, Посмертний образ, 79).
Цей стилістичний прийом відрізняється від вживання фразеологічних одиниць в якості однорідних членів пропозиції, коли вони характеризують явище з різних сторін і в реченні зазвичай з'єднуються сочінітельнимі спілками, наприклад:
Зібрався з духом і з думками Василь Олексійович і сказав, що образу поніс від неї, від Параски.
- Яку? Як так? p> А так, що за всі праці і старання вона не шпарко його привітала. Накипіло на душі у нього і наболіло на серці ... (Люфанов, 354).
Ми волосся на собі рвали, очі всі проплакали через те, що мужики наші не повернулися [з війни] (Абрамов, Прясліни, 295). p> 5. Поодинокі випадки використання двох ЕФЕ у складі антитези. В«Стилістичний прийом протиставлення, або антитези, полягає в навмисному сталкивании в одному контексті мовних одиниць, що виражають протилежні поняття, відносини антонімічності можуть бути як мовними, так і контекстуальних В»(Попова І.В. 1987 дис., 127).
Скосивши очі на Бережного, Синцов помітив, як той ледве посміхнувся, і подумав про нього: В«Все ж розумний, пілюлю проковтнув , а в пляшку не поліз В» (Симонов, т.2, 260).
6. Повтор фразеологізму в одному контексті.
При повторі междометних ФЕ підкреслюється інтенсивність виражається емоції:
Боже мій, Боже мій! Што за людина?! Токо-токо народила, дитини під бік і в другу поселення, на самостійний хліб. Наче у рідній хаті місця нету, ніби бабусі онучка не в радість. Сама мается і дитини маєт (Астаф'єв, Прокляті та вбиті, т. 1, 313). p> - Синові краще. Останні ночі спить спокійніше.
- І слава богу. І слава богу (Астаф'єв, Останній уклін, 149).
Повтор інших ЕФЕ відбувається зазвичай в діалозі, коли один співрозмовник повторює вираз іншого:
- Мені товариш Малінін розповів у загальних рисах вашу історію ... Але, може, ви якісь деталі самі хочете додати? ... p> - Що ж додавати, - сказав Синцов, - ... Тільки кишки мотати! ...
- Ну, вже відразу і кишки! Хоч у мене прізвище і німецька, але я вам не німець, щоб кишки мотати (Симонов, т. 1, 314-315). p> - Якщо вже хто став тобі поперек горла, той вибачення не чекай.
- Не мені він став поперек горла, Іван Капітонич, а справі (Симонов, т. 3, 13).
В
2. Поняття модифікації фразеологізмів та її вивчення в лінгвістиці
Під модифікацією фразеологізму ми розуміємо будь-які зміни його значення і (або) структури, які відхиляються від системного значення і форми фразеологізму, зафіксованої в словниках. Такі перетворені одиниці називають також окказіональнимі варіантами, протиставляючи їх мовним варіантами, або індивідуально-авторськими перетвореннями.
В«Мовні інновації в сфері фразеології не абсолютно довільні, бо можуть здійснюватися лише в межах тих потенцій, які закладені в самій мовній системі і допускаються її законами В»(Шадрін 1991, 144).
Необхідно відзначити, що «гзні прийомиВ« обробки В»фразеологічних одиниць існують як факти общеречевое: індивідуальним є перевагу тих чи інших прийомів, частота їх вживання, характер досягаються стилістичних ефектів, семантична насиченість, зв'язок з ідейно-художнім задумом і т. д. В» (Богданова 1984, 94). p> Основна причина перетворень фразеологізмів полягає, на думку вчених, у наступному. Часте вживання фразеологічної одиниці призводить до автоматизації її сприйняття, що знижує її виразні можливості, значно зменшує її інформативну цінність (Гальперін 1974, 24). При окказиональном вживанні інформаційна насиченість фразеологізму збільшується, так як активізуються потенційні семи компонентів: В«Застосовуючи до ФЕ прийоми окказионального зміни, автор використовує багаті потенції її внутрішньої форми, акцентуючи на ній увагу читача і тим самим посилюючи виразність і інформативність контексту В» (Леонтович 1983, 107). Для художнього мовлення це грає особливо важливу роль. p> Проблема модифікації фразеологізмів має два основних аспекти: 1) виявлення сутності та способів здійснення різних типів перетворень, їх класифікація; 2) визначення функцій перетворених фразеологічних одиниць у тексті. p> Характеризуючи різні типи перетворень фразеологізмів, дослідники керуються в основному двома крите...
