способів педагогічного впливу.  
 Закономірність управління навчально-виховним процесом. Ефективність педагогічного впливу залежить від: 1) інтенсивності зворотних зв'язків між вихователями і виховуваними, 2) величини, характеру і обгрунтованості коригувальних впливів на виховуваних. 
  Закономірність стимулювання. Продуктивність педагогічного процесу залежить від: 1) дії внутрішніх стимулів (мотивів) навчально-виховної діяльності; 2) інтенсивності, характеру і своєчасності зовнішніх (громадських, педагогічних, моральних, матеріальних та ін) стимулів. 
  Закономірність єдності чуттєвого, логічного і практики в педагогічному процесі. Ефективність навчально-виховного процесу залежить від: 1) інтенсивності та якості чуттєвого сприйняття, 2) логічного осмислення сприйнятого, 3) практичного застосування осмисленого. 
  Закономірність єдності зовнішньої (педагогічної) і внутрішньої (пізнавальної) діяльності. Ефективність педагогічного процесу залежить від: 1) якості педагогічної діяльності, 2) якості власної навчально-виховної діяльності виховуваних. 
  Закономірність зумовленості педагогічного процесу. Перебіг і результати навчально-виховного процесу залежить від: 1) потреб суспільства і особистості; 2) можливостей (Матеріально-технічні, економічні та ін) товариства; 3) умов протікання процесу (морально-психологічні, санітарно-гігієнічні, естетичні та ін.) 
  Основні принципи організації і функціонування педагогічного процесу (вихідні положення, що визначають зміст, форми, методи, засоби та характер взаємодії в цілісному пед. процесі; керівні ідеї, нормативні вимоги до його організації та проведення): 
  В· принцип цілісного підходу до виховання; 
  В· принцип безперервності виховання; 
  В· принцип цілеспрямованості у вихованні; 
  В· принцип інтеграції та диференціації спільної діяльності педагогів і вихованців; 
  В· принцип природосообразности; 
  В· принцип культуросообразности; 
				
				
				
				
			  В· принцип виховання в діяльності і в колективі; 
  В· принцип послідовності і систематичності у навчанні та вихованні; 
  В· принцип єдності і адекватності управління та самоврядування в педагогічному процесі; 
  принцип оптимізації (Ю.К Бабанський) - постійного приведення методів і прийомів діяльності в відповідності з цілями і змістом педагогічного процесу, реальної психологічної ситуацією. 
    5. Закони навчання, які виділяють Ю.К. Бабанський, І.Я. Лернер, М.І. Махмутов, М.Н. Скаткін та ін  
   1. Закон соціальної обумовленості цілей, змісту і методів навчання. Він розкриває об'єктивний процес визначального впливу суспільних відносин, соціального ладу на формування всіх елементів виховання та навчання. Мова йде про те, щоб, використовуючи цей закон, повно і оптимально перевести соціальне замовлення на рівень педагогічних засобів і методів. 
  2. Закон взаємозв'язку теорії та практики в навчанні. 
  3. Закон взаємозумовленості індивідуальної і групової організації навчальної діяльності. 
  4. Закон виховує і розвивального навчання розкриває співвідношення володіння знаннями, способами діяльності та всебічного розвитку особистості. 
  Закономірності навчання, розглядаються як вираження дії законів у конкретних умовах, - це об'єктивні, істотні, стійкі, повторювані зв'язки між складовими частинами, компонентами процесу навчання. Виділяються зовнішні закономірності процесу навчання і внутрішні. Перші характеризують залежність навчання від суспільних процесів і умов: соціально-економічної, політичної ситуації, рівня культури, потреб суспільства в певному типі особистості і рівня освіти. 
  До внутрішніх закономірностям процесу навчання відносяться зв'язку між його компонентами: між цілями, змістом, методами, засобами, формами. Дидактична закономірність: результати навчання (у відомих межах) прямо пропорційні тривалості навчання. Гносеологічна закономірність: результати навчання (у відомих межах) прямо пропорційні вмінню учнів вчитися. Психологічна закономірність: продуктивність навчання (у відомих межах) прямо пропорційна інтересу учнів до навчальної діяльності. Кібернетична закономірність: ефективність навчання (у відомих межах) прямо пропорційна частотою і обсягом зворотного зв'язку. Соціологічна закономірність: розвиток індивіда обумовлено розвитком всіх інших індивідів, з якими він знаходиться в прямому або непрямому спілкуванні. Організаційна закономірність: результати навчання (у відомих межах) прямо пропорційні відношенню учнів до навчальної праці, своїх навчальних обов'язків. 
   
    6. Індивідуальний стиль діяльності педагога. Психологія стилів. Педагогічний такт і культура особистості педагога. Педагогічний конфлікт. Дозвіл педагогічного конфлікту  
   Індивідуальний стиль діяльності педагога - це інтегральна динамічна характеристика індивідуальності, що представляє...