пілкування обумовлена ​​тим, що воно виникає на основі і з приводу певного виду діяльності [4], пов'язаної з виробництвом якогось продукту або ділового ефекту. При цьому сторони ділового спілкування виступають у формальних (Офіційних) статусах, які визначають необхідні норми і стандарти (у тому числі і етичні) поведінки людей.
Невід'ємним якістю людської активності є її організованість, впорядкованість. Дієві регулятори цієї активності - вироблені в процесі еволюції моральні правила і норми, спрямовані на підтримка і збереження життя, добробуту людини. Етичні норми пронизують всі форми людської активності, вони універсальні, але в кожній сфері ці неписані закони набувають специфічний характер.
Це відноситься і до діяльності співробітників органів безпеки. Їх діяльність стає ефективною, коли вона регулюється якимись особливими етичними правилами [5], які не тільки базуються на загальнолюдських моральних цінностях, а й враховують конкретні умови даної організації. Склепіння подібних правил називають зазвичай професійною етикою. Давно існують зведення моральних правил для лікарів, вчителів, представників інших професій, що мають справу з людьми.
Співробітники органів безпеки з одного боку державні службовці і з іншого, в основній масі, військовослужбовці. Тому в своїй діяльності вони повинні керуватися Статутами Збройних сил і загальними принципами службової поведінки державних службовців, а також наказами Директора, що регламентують поведінку співробітників органів безпеки. Статути Збройних сил визначають взаємовідносини між військовослужбовцями, регулюють проведення певних церемоній, встановлюють певну форму одягу. «³йськовослужбовець повинен дотримуватися правил військової ввічливості, поведінки, виконання військового вітання, носіння військової форми одягу та знаків розрізнення В»[6]. А в принципах записано про дотримання норм службової, професійної етики та правил ділового етикету [7].
Одним зі специфічних напрямків діяльності співробітників є оперативна робота, яку з етичної точки зору слід В«Розглядати як моральний компроміс, на який суспільство змушене йти для досягнення благородних цілей боротьби зі злочинністю, але який, тим не менш, передбачає, що в кожному разі засіб повинен бути адекватно мети В»[8]. Нормативно-правові акти, регламентують цю діяльність, не містять, та й не можуть містити, повний перелік приписів поведінки оперативного працівника. Особливістю ділового спілкування даних співробітників є не тільки дотримання конспірації, спілкування з людьми з небездоганною моральністю, а також залучення громадян до участі в проведенні оперативно-розшукових заходів та багато іншого. Все це накладає особливий морально-психологічний відбиток на характер ділового спілкування, і ставить оперативного працівника перед моральним вибором.
Тому етика ділового спілкування є однією з найважливіших форм професійної етики, тому що головним чинником тут є люди.
Підсумовуючи...