й протеїн - це все азотовмісні речовини корму, перетравний - визначається за різницею між надійшли з кормом і виділеним з калом. Перетравність протеїну залежить від багатьох факторів, наприклад, від забезпечення енергією, легкозасвоюваними вуглеводами, іншими елементами живлення, тому за кордоном враховують, як правило, сирої, а не перетравний протеїн. За сирому протеїну балансують раціон і для птиці, так як перетравність у неї визначати складно і вміст амінокислот простіше враховувати в сирому, а не в перетравного протеїну.
Рівень протеїнового харчування тварин визначається кількістю перетравного протеїну на 1 к.од., а в птахівництві - змістом сирого протеїну у відсотках від сухої кормової суміші. Наприклад, коровам на 1 к.од. раціону потрібно 100-110 г перетравного протеїну, свиням - 100-120 г, в комбікормах курей-несучок 16-17% сирого протеїну.
. Протеїнова поживність кормів. Якість протеїну
Протеїнова поживність кормів оцінюється кількісними, якісними і відносними показниками.
Кількісні показники - це зміст сирого і перетравного протеїну в 1 кг корму, або відсоток протеїну в сухій речовині, а також кількість перетравного протеїну в розрахунку на 1 к.од. Виділяють корми з високим вмістом перетравного протеїну - більше 110 г на 1 к.од., з середнім 86-110 г і з низьким - 85 г і менше. p align="justify"> Найбільш високими за вмістом протеїну є корми з бобових і хрестоцвітих культур, відходи маслоекстракційного виробництва - шроти, кормові дріжджі, багато корму тваринного походження. До середніх за вмістом протеїну відносяться в основному злаково-бобові суміші. Більшість злакових культур у вигляді зеленої маси, силосу, зерна, соломи, а також корнеклубнеплоди відрізняються низьким вмістом протеїну. p align="justify"> Якість протеїну оцінюється його амінокислотним складом. Тваринам протеїн потрібен, перш за все, як джерело амінокислот для побудови власних білків. Тому протеїнову поживність розглядають і як властивість корму задовольняти потребу тварин в амінокислотах. В даний час відомо більше 150 амінокислот. Але тільки 20 з них є складовою частиною білків, до складу яких вони входять у різних кількостях, поєднаннях, що й обумовлює різні їх властивості. Деякі амінокислоти тварини здатні синтезувати з інших азотистих сполук, що надходять з кормом. До них відносяться аланін, аспарагінова кислота, глутамінова кислота, гліцин, пролін, серин, тирозин, цітрумін, цистин, цистеїн. Інші амінокислоти, що отримали назву незамінних, не можуть синтезуватися в організмі взагалі, або швидкість їх синтезу недостатня для повного забезпечення ними потреб тварини. До незамінних відносять 10 амінокислот: лізин, метіонін, триптофан, аргінін, валін, гістидин, ізолейцин, лейцин, треонін, фенілаланін. Для курчат незамінною амінокислотою є і гліцин. Цистин ...