ь наступні лінгвістичні труднощі: багатозначність, «помилкові друзі перекладача», неоднорідність системи термінів, безеквівалентності перекладу термінів.
. Основні способи перекладу термінів у галузі хімічної промисловості зводяться до наступного: виявлення в мові перекладу еквівалента мови оригіналу; додання існуючому в мові перекладу слову нового значення; калькування; беспереводное запозичення; описовий переклад.
Структура роботи. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку літератури та додатків. У першому розділі роботи розглядаються теоретичні основи перекладу технічних термінів. Тут досліджено підходи науковців до визначення понять «термін», «термінологія»; виявлена ??специфіка перекладу технічних текстів і позначені лінгвістичні проблеми перекладу англійської термінології. У другому розділі наводяться практичні аспекти перекладу термінів у галузі хімічної промисловості; виявлена ??специфіка формування терміносистеми в галузі хімічної промисловості; сформульовані основні проблеми перекладу технічних текстів та документації, а також наведені можливі шляхи подолання труднощів у процесі перекладу технічних текстів.
ГЛАВА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПЕРЕКЛАДУ ТЕХНІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ
.1 Поняття «термін» і «термінологія», класифікацію термінів
Термін (від лат. <# «justify"> встановити, який з видів тексту йому належить перекладати. Точно також і
при оцінці перекладу, перш за все, необхідно отримати чітке уявлення про те, до якого типу текстів належить оригінал, щоб уникнути небезпеки оцінки перекладу по невірних критеріям. Типологія текстів, відповідальна вимогам процесу перекладу і поширювана на всі типи текстів, що зустрічаються в практиці, є непорушною передумовою об'єктивної оцінки перекладів. Існує ряд спроб розробити таку типологію текстів, яка дозволяла б зробити висновки про принципи перекладу або про вибір спеціальних методів перекладу. У цьому виявляється розуміння того, що методи перекладу визначаються не тільки колом читачів і спеціальним призначенням перекладу [44, c. 165].
Залежно від галузі застосування виділяють три типи текстів: 1) технічні тексти і тексти природничих наук, що характеризуються тим, що в них знання предмета є більш важливим, ніж знання мови, яке, в свою чергу, перш всього, має поширюватися на знання спеціальних термінів; 2) філософські тексти, в яких, крім знання спеціальної термінології, від перекладача потрібно здатність слідувати за ходом думок автора; 3) літературні тексти, в яких, крім змісту, виявлення підлягає і художня форма, яка повинна бути відтворена в мові перекладу.
В основі класифікації також лежать відмінності в характері перекладного матеріалу: 1) інформаційні тексти, документальні тексти (торговельного і ділового характеру) та наукові тексти; 2) суспільно-політичні тексти; 3) (художньо) літературні тексти.
Загальною характеристикою першої групи текстів вважається наявність спеціальних термінів та спеціальної фразеології. Найважливішою вимогою адекватності перекладу є вимога вибору перекладачем найбільш непомітних, не відволікають від змісту синтаксичних конструкцій письмовій мові. Коли стиль автора висловлювання не істотний, тоді враховується лише предмет повідомлення, а не спосіб викладу. Особливо важливим видається...
