кої компетенції сприяє всебічному розвитку особистості майбутніх перекладачів: формує у них уважність і почуття відповідальності, вміння користуватися довідниками та додатковими джерелами інформації, робити вибір, швидко приймати правильні рішення, виявляти і зіставляти численні лінгвістичні та екстралінгвістичні дані. Професійна підготовка перекладача передбачає високу культуру, широку енциклопедичну ерудицію, комунікабельність, такт, постійне поповнення знань, розмаїття інтересів. Всі ці якості проявляються у двох мовах і двох культурах.
Навчання перекладу в чому визначається мовною підготовкою учнів, залежно від якої існують дві навчальні ситуації. У першій ситуації в процесі навчання беруть участь учні, які вільно володіють як мовою оригіналу, так і мовою перекладу. У цьому випадку навчання перекладу зводиться до формування власне перекладацької компетенції, розвитку перекладацьких умінь і навичок, вмінню використовувати мовні засоби на різних етапах міжмовної комунікації. У другій ситуації навчання перекладу починається в умовах недостатнього володіння учнями [хоча б] однією з мов, сполучених в процесі перекладу (що є для них іноземним), і здійснюється паралельно з вивченням цієї мови. У цьому випадку доводиться враховувати відсутність у учнів достатньої мовної підготовки та випереджати (або доповнювати) власне перекладацьке навчання вивченням особливостей мови (або мов), знання якої (яких) необхідно для вирішення перекладацьких завдань. Такий відповідь на питання, навіщо вчити перекладу. Чималі труднощі пов'язані і з пошуком відповіді на питання, чому треба вчити, яким має бути зміст курсу перекладу.
Організація і методи навчання перекладу обумовлюються прийняттям, явно чи неявно, ряду вихідних постулатів.
. Переклад розглядається як складний і багатогранний вид розумової діяльності, яка може переслідувати різні цілі, здійснюватися в різних умовах, різними способами і під впливом багатьох факторів.
. Як всяка діяльність, переклад вимагає для своєї реалізації певних знань, умінь (свідомого виконання певних дій) і навичок (напівавтоматичного та автоматичного виконання певних дій), які повинні бути створені в процесі навчання.
. Перекладацька діяльність може здійснюватися перекладачем свідомо (в результаті аналізу та обгрунтованих висновків) або інтуїтивно. Співвідношення свідомого і інтуїтивного різному в різних перекладачів і при перекладі різних текстів і в різних умовах. Здатність здійснювати свідомі та інтуїтивні перекладацькі дії (перекладацька компетенція) може розвиватися в процесі навчання і практичної роботи.
. Реалізація перекладацької компетенції відбувається за участю всієї мовної особистості перекладача. Вона припускає наявність у нього всебічних когнітивних і лінгвістичних пізнань, широкої загальнокультурної ерудиції та необхідних психологічних якостей. Всі ці якості повинні розвиватися і заохочуватися при навчанні перекладу.
. Завдання навчання перекладу полягає не в засвоєнні якихось норм, правил або рецептів, які перекладач міг би автоматично застосовувати у всіх випадках, а в оволодінні принципами, методами і прийомами перекладу і вмінням їх вибирати і застосовувати по-різному в конкретних умовах, до різних текстам і для різних цілей. Приватні завдання, які вирішуються перекладачем у процесі перекладу, можуть бути типовими...
