ологічним»), прагнув відшукати такий порядок навчання, який неминуче приводив би до позитивних результатів. Я. А. Коменський писав: «Для дидактичної машини необхідно відшукати: 1) твердо встановлені цілі; 2) кошти, точно пристосовані для досягнення цих цілей; 3) тверді правила, як користуватися цими засобами, щоб було неможливо не досягти мети ».
З часів Коменського в педагогіці було чимало спроб зробити навчання схожим на добре налагоджений механізм. Згодом багато уявлення про технологізації навчання істотно доповнювалися і конкретизувалися. Особливо ідея технологізації навчання актуалізувалася з впровадженням досягнень технічного прогресу в різні галузі теоретичної та практичної діяльності [21, c.42].
Як уже вказувалося, масове впровадження технологій навчання дослідники відносять до кінця 60-х рр. XX століття і пов'язують його з реформуванням спочатку американської, а потім і європейської школи. До найбільш відомих авторам сучасних педагогічних технологій за кордоном ставляться Дж. Керролл, Б. Блум, Д. Брунер, Г. Гейс, В. Коскарелли та ін. Вітчизняна теорія і практика здійснення технологічних підходів до навчання відображена в наукових працях Петра Яковича Гальперіна, Ніни Федорівни Тализіной, Юрія Костянтиновича Бабанського, Пюрвя Мучкаевіча Ердніева, Володимира Павловича Беспалько, Михайла Володимировича Кларін та ін.
Але є й противники ідеї технологізації у педагогіці. Вони вважають неприпустимою вільністю розглядати творчий педагогічний процес як технологічний.
Педагогічна технологія характеризується рядом ознак.
В. П. Беспалько виділяє наступні:
чітка, послідовна педагогічна, дидактична розробка цілей навчання, виховання;
структурування, упорядкування, ущільнення інформації, що підлягає засвоєнню;
комплексне застосування дидактичних, технічних, у тому числі і комп'ютерних, засобів навчання і контролю;
посилення, наскільки це можливо, діагностичних функцій навчання і виховання;
гарантованість досить високого рівня якості навчання.
Слід відрізняти педагогічну технологію від методики навчання. Відмінність полягає в тому, що педагогічні технології вдається відтворювати і тиражувати і при цьому гарантувати високу якість навчально-виховного процесу або рішення тих педагогічних завдань, які закладені в педагогічній технології. Методики часто не гарантують належної якості [21, c.44].
. 2 Сутність і види проблемного навчання в рамках технології
Майбутнє освіти знаходиться в тісному зв'язку з перспективами проблемного навчання. І мета проблемного навчання широка: засвоєння не тільки результатів наукового пізнання, а й шляху процесу отримання цих результатів; вона включає ще й формування пізнавальної самостійності учня і розвитку його творчих здібностей (крім оволодіння системою знань, умінь, навичок і формування світогляду).
Технологія проблемного навчання не нова: вона набула поширення в 20-30-х роках в радянській і зарубіжній школі. Проблемне навчання ґрунтується на теоретичних положеннях американського філософа, психолога і педагога Дж. Дьюї (1859-1952 р), що заснував в 1894 р в Чикаго дослідну школу, в якій навчальний план був замінений ігровою та трудовою діяльністю. Заняття читанням, рахунком, листом проводилися тільки у зв'язку з потребами-інстинктами, що виникали у дітей спонтанно, у міру їх фізіологічного дозрівання.
Проблемне навчання - система методів і засобів навчання, основою якого виступає моделювання реального творчого процесу за рахунок створення проблемної ситуації і управління пошуком вирішення проблеми. Засвоєння нових знань при цьому відбувається як самостійне відкриття їх учнями за допомогою вчителя. Проблемне навчання передбачає також організований викладачем спосіб активної взаємодії суб'єкта з проблемно поставленим змістом навчання, в ході якого він долучається до об'єктивних суперечностей наукового знання і способам їх дозволу, вчиться мислити, творчо засвоювати знання [16, c.26].
Малюнок 1.1.- Технологічна схема циклу проблемного навчання
Отже, проблемне навчання - це сучасний рівень розвитку дидактики і передової педагогічної практики. Проблемним називається навчання тому, що організація навчального процесу базується на принципі проблемності, а систематичне рішення навчальних проблем - характерна ознака цього навчання.
Проблемна ситуація і навчальна проблема є основними поняттями проблемного навчання. Навчальна проблема розуміється як відображення логіко-психологічного протиріччя процесу засвоєння, що б напрям розумового пошуку, пробуджує інтерес до дослідження сутності не...