ийняття включається в процес активного спостереження.
Спостереження сприяють естетичному вихованню молодших школярів. Спілкування дитини з природою - це могутнє джерело розвитку емоцій. Хороший ефект у формуванні естетичних смаків дітей дає розвиток уяви дітей, їх фантазії в процесі спостережень.
Спостереження як сприйняття тісно пов'язане з мисленням, оскільки основна форма чуттєвого пізнання, в результаті якого людина накопичує факти, уявлення про той чи інший предмет або явище, пов'язана з мисленням. Спостерігач робить висновки, узагальнення, виділяє закономірності і зв'язки.
Спостереження характеризується великою активності особистості. Ми сприймаємо не все з того, що кинулося нам в очі, а вичленяємо найбільш важливе і цікаве для себе. Сприйняття, увага, мислення і мова об'єднуються при спостереженні в єдиний процес.
У процесі спостереження характеризується дуже важлива якість особистості - спостережливість, тобто вміння помічати в предметах і явищах істотне, часто малопомітне, не виділяє з навколишнього. Але саме це малопомітне нерідко і важливо для розуміння того чи іншого предмета, явища.
Для організації спостережень за сезонними явищами в природі вчителю потрібно знати основні правила їх проведення.
Ділянка для спостережень повинен бути розташований недалеко від школи або від місця проживання дітей. При порівнянні спостережень пам'ятайте, що в різних частинах міста мікроклімат різний. Тому одні й ті ж фенологічні явища (наприклад, зацветание черемхи) можуть спостерігатися в різний час в центрі і на околиці, у південній та північній частині міста.
Обраний ділянку по своєму рельєфу і складу рослинності повинен бути характерним для навколишньої місцевості. Намітьте кілька видів дерев і чагарників, що ростуть по сусідству один з одним і в достатній кількості. Спробуйте підмітити, як позначаються на строках сезонних змін умов, в яких знаходяться рослини (освітленість сонцем, піднесений або низинний ділянка), і їх вік.
Ясно, що таке вміння є дуже цінним якістю особистості. Світ спостережливої ??людини завжди багатий яскравими враженнями та уявленнями. Така людина відрізняється більш широким кругозором. Характерною ознакою спостережливості є швидкість, з якою сприймається що-небудь малопомітне.
Спостережливість необхідна людині в будь-якому виді діяльності. Наглядова людина бачить в навколишній природі більше, точніше, а значить, і відрізняється більш широким кругозором [2, С.9].
Критеріями розвитку спостережливості на основі дослідження її структурних компонентів є: сенсорно-перцептивний (показники розвитку сенсорних систем, уваги і сприйняття); когнітивний (показники розумових процесів, розвитку короткостроковій і довгостроковій пам'яті); мотиваційний (наявність і усвідомлення власних мотивів і потреб спостереження); прогностичний (володіння методами прогнозування, вміння формулювати цілі і завдання, гіпотези експерименту); емпатійни (здатність порівнювати власні стани, переживання, поведінку з іншими людьми) і рефлексивний критерій (самосвідомість, самопізнання, саморозвиток). Кожен з вищеназваних критеріїв характеризується високим, середнім або низьким рівнями розвитку.
Високий рівень розвитку показників спостережливості характеризується наявністю довільної ціннісно-смисловий, мотиваційної позиції по відношенню до спостережуваних об'єктів і наявністю стійкого інтересу до них, високим ступенем прагнення до саморозвитку, самопізнання і самовиховання.
Середній рівень характеризується нерівномірним розвитком основних показників спостережливості, а потреба у спостереженні виникає тільки в певних ситуаціях, присутнє бажання до саморозвитку, самопізнання і самовиховання.
Низький рівень пов'язаний з відсутністю усвідомленої потреби в спостереженні, в більшості випадків немає прагнення до саморозвитку, самопізнання і самовиховання.
Тим не менш, не тільки першокласники, але й школярі постарше часто не вміють спостерігати, помічати і виділяти істотне в об'єкти і явища навколишнього світу. Відсутність спостережливості знижує продуктивність і якість навчальної роботи школяра, зменшує ефективність праці вчителя. Ця якість у школярів можна і потрібно розвивати, використовуючи різні методи і прийоми навчальної роботи.
Розвиток спостережливості - це одна з важливих завдань формування пізнавальної установки і адекватної дійсності.
Критерії розвиненості спостережливості: здатність до самостійного знаходженню нових властивостей, об'єктів, явищ у навколишньому природному і соціальному середовищі; сприйняття не тільки окремих об'єктів, найчастіше представників тваринного і рослинного світу, ал...