озробки методів її корекції визначається збільшенням агресивних проявів у поведінці маленьких дітей і зростанням дитячої злочинності.
Агресивні тенденції в поведінці дитини виявляються найбільш гостро в перехідні періоди, наприклад в підлітковому віці або під час переходу з родини в організовану шкільне середовище.
Агресивна поведінка властива кожній дитині, проте не у кожного подібні форми поведінки закріплюються і переходять у стійку характеристику особистості через що, згодом, виникають труднощі в особистісному розвитку, спілкуванні та самореалізації.
У даній роботі під агресивною поведінкою розуміється зовнішні дії, що завдають шкоди іншим людям або самому агресору, що порушують правила і норми взаємодії в соціумі.
Особливо важливо у вивченні агресивної поведінки ставити акцент на молодший шкільний вік, так як агресивні тенденції, в цей період, ще не закріплені і можна своєчасно зробити коригувальні заходи.
Молодший шкільний вік пов'язаний з багатьма психологічними змінами. Одне з найважливіших змін - це перехід до довільного і усвідомленого поведінки. У цьому віці молодший школяр вчитися ставити цілі і домагатися очікуваного результату. Нові форми поведінки безпосередньо пов'язані зі шкільної середовищем, але сам факт вступу до школи не забезпечує появу даних якостей.
Здатність довільно діяти, як і всі вищі форми психічної діяльності, формується поступово і тільки у спільній з дорослим діяльності. Саме батьки і вчителі визначають, що можна і що не можна робити дитині, які завдання виконувати, будучи, в першу чергу, прикладом для наслідування.
На відміну від дорослого, дитина більш емоційно нестійкий, його поведінка частіше спонтанно і повністю перебувати під владою емоцій. Саме це і обумовлює необхідність навчання дитини усвідомлення своїх емоцій і їх контролю з метою уникнути їх негативних проявів.
Завдяки спілкуванню з дорослим дитина навчається усвідомлювати свої почуття. У ході дослідження нами було відмічено, що готовність з боку дорослого зрозуміти і прийняти дитину такою, якою вона є дає агресивному дитині безцінний досвід і позитивно позначається на його подальшу взаємодію зі світом.
У даній роботі визначено можливі причини агресивної поведінки - це сімейна ситуація, методи виховання в сім'ї, телебачення та інші засоби масової інформації, недолік комунікативних навичок, низька самооцінка, нерозвиненість ігрової діяльності, проблеми у взаєминах з однолітками і егоцентризм.
В даний час існує безліч прийомів і напрямків у корекційній роботі з порушеннями в поведінці. Система корекційних заходів включає психогігієнічні, лікувально-педагогічні, корекційні, загальнооздоровчі заходи, а також психофармакологію і псіхотеріпію. При цьому враховуються індивідуальні медико-біологічні особливості, характер психічної патології, рівень соціальної адаптації, структура і форма агресивної поведінки, співвідношення біологічних і соціально-психологічних факторів.
Успіх корекції порушень поведінки можливий при узгодженій роботі ряду фахівців, розумінні та участі батьків дитини. Корекція поведінки повинна враховувати унікальність і неповторність дитини, в її основі має лежати індивідуальний підхід. Індивідуальний підхід передбачає виявлення причини деструктивних проявів в даному конкретному випадку і вибір відповідних методів корекції.
У своїй діяльності педагог-психолог використовує різні методи і форми роботи з агресивними проявами. До методів роботи психолога з агресивними дітьми в школі відносяться: психогімнастика, логотерапія. музикотерапія, арт-терапія і игротерапия.
Найуспішнішим методом психологічної корекції агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку, на сьогоднішній день, є игротерапия.
У рамках даної дипломної роботи була розроблена і апробована програма психологічної корекції агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку. Метою даної програми була корекція агресивної поведінки у дітей молодшого шкільного віку. Критерієм ефективності проведеної програми є динаміка таких показників, як зниження рівня агресивної поведінки, розвиток навичок міжособистісних взаємин, оволодіння навичками саморегуляції.
У рамках корекційних занять були вирішені наступні завдання корекційної роботи: навчання прийнятним способів вираження гніву, зняття емоційного і м'язового напруження, зниження рівня агресії, навчання навичкам спілкування та прийомам саморегуляції.
Результати дослідження дозволяють говорити про те, що в шкільному середовищі відбулися значні зміни в поведінці молодших школярів, а в сімейному середовищі особливих змін в поведінці агресивних дітей не відбулося. ...