ючи ізоляцію дитини.
Спеціальний психолог займається визначенням механізмів психологічного порушення; вивчає форми відхилень у розвитку певних видів діяльності дитини і окреслено тактику їх компенсації. Цей процес називається реабілітацією.
Реабілітація (з латинського "відновлення придатності, здібності ") - це цілеспрямовано здійснюваний процес відновлення функцій організму і психологічних систем аномальної дитини в межах його психофізіологічних можливостей. Вона являє собою систему медико-псіхологічесхіх, педагогічних, соціальних заходів, спрямованих на відновлення, корекцію, компенсацію порушених психічних функцій, особливостей особистісного та соціального статусу дитини. Тобто в даний час у спеціальній психології реабілітація є комплексним видом допомоги аномальному дитині.
Існує кілька видів реабілітації :
1) Психологічна Р . - це психологічна корекція психічних відхилень, порушень особистості та поведінки дитини. Вона передбачає відновлення психічного здоров'я, усунення наслідків негативних переживань, психічних травм, підвищеної тривоги. Використовує засоби психодіагностики, консультування, психокорекції та компенсації.
2) Медична Р . - це усунення або часткова компенсація відхилень розвитку з використанням медичних засобів відновлення порушених функцій: лікувальна фізкультура, фізіопроцедури, медикаментозні засоби і т.д.
3) Педагогічна Р . - це застосування методів спеціального виховання і навчання аномального дитини з метою формування особистості, що володіє певним рівнем знань, з виникненням подальшої професійною підготовкою.
4) Соціальна Р. - це застосування засобів соціальної служби для інтеграції аномальної дитини в соціальне середовище, прилучення його до громадського життя і праці, пристосування до повноцінної реалізації себе як особистості.
4. Адаптація
Адаптація - (від латинського "приспособлялся") - це пристосування будови і функцій організму, його психологічних систем до умов середовища. Виділяють кілька форм адаптації :
1) Біологічна - пристосування організму до мінливих умов зовнішнього середовища: температурі, вологості, освітленості і т.д., а також до змін в організмі (внутрішньої середовищі): до відповідних захворювань або обмеження функції органу. Людина на відміну від тварин має здатність систем до довільної психологічної регуляції деяких біологічних процесів і станів, що розширює його адаптаційні можливості. При цьому використовуються засоби фізичного тренування, загартовування організму, психофізичного тренінгу.
2) Сенсорна - пристосування органів чуття до чинним на них подразників. Вона досягається за рахунок збільшення або зменшенні абсолютної чутливості як рецепторів, так і нервових центрів аналізаторів. Відіграє важливу роль у компенсації аномалій зору, слуху тощо
3) Психологічна - пристосування людини як особистості до існування в суспільстві відповідно з соціальними вимогами; а також до внутрішньої психологічної життя індивідуальності відповідно до власними потребами, мотивами, інтересами. Основні прояви психологічної адаптації - це адекватне взаємодію людини з оточуючими і його активна продуктивна діяльність. Засобами її досягнення, зокрема, є освіта, виховання професійна підготовка; а при відхиленнях в розвитку - спеціальні технології психокорекції та реабілітації.
4) Соціальна А. - це процес активного пристосування індивідуальності до умов нової соціального середовища; або формування індивідуальної та групової поведінки аномальних дітей у відповідність з системою суспільних норм і цінностей. Є інтегративним показником психологічного стану людини, що відображає його психологічні можливості виконувати певні соціальні функції. Можна виділити наступні показники соціальної адаптації:
1) адекватне сприйняття навколишньої дійсності і самого себе;
2) гармонійна система відносин і процесу спілкування з оточуючими;
3) здатність до трудової діяльності, навчання, організації відпочинку;
4) здатність до самообслуговування в сім'ї і колективі;
5) мінливість поведінки відповідно до рольовими очікуваннями оточуючих.
При цьому важливо значення має прийняття особистістю певних соціальних ролей. Неправильне уявлення про себе і своїх соціальних зв'язках веде до порушення адаптації - дезадаптації, яка, в Зокрема, проявляється соціально-психологічної ізоляцією, зниженням успішності, неадекватними взаємовідносинами з дорослими і однолітками.
Якщо говорити про основні форми відновлення адаптації, то біологічна адаптація у аномальних дітей пов'язана з посиленням функції збережених систем або за рахунок застосування апаратури, яка поліпшує зір, слух. Психологічна адаптація досягається методами корекційної педагогіки та спеціальної психології, корегуючих вторинні психологічні порушення. Ці методи, зокрема, дозволяють раціонально ...