пають у ролі пасивних слухачів, підпорядкованих директивам вчителя. Останні три методи вчені відносять до активних методів навчання, тобто форма взаємодії учнів і вчителя, при якій вчитель і учні взаємодіють один з одним під час уроку і учні тут не пасивні слухачі, а активні учасники уроку.  
 У даній роботі звернемо вашу увагу на класифікацію І.Я. Лернера і М.Н. Скаткина, які відносять методи навчання до пасивних і активним, так як дана класифікація добре узгоджується з завданнями навчання і може служити хорошою формою організації уроку, крім того, в даній роботі звернемо особливу увагу на активні методи навчання, так як, на думку багатьох дослідників, вони є найбільш ефективними, ніж традиційні методи. 
  Далі виділимо таку класифікацію методів за призначенням, яку запропонували М.А. Данилов, Б.П. Єсіпов. В якості загальної ознаки вчені поклали послідовні етапи, через які проходить процес навчання на уроці. Виділяються наступні методи: 
  придбання знань; 
  формування умінь і навичок; 
  застосування знань; 
  творча діяльність; 
  закріплення; 
  перевірка знань, умінь і навичок [Данилов, Єсіпов, 1998, с. 127]. 
  Наступна класифікація заснована на джерело передачі і характер сприйняття інформації, яку виділили Є.Я. Голант, Є.І. Перовський. Виділяються наступні ознаки і методи: 
  пасивне сприйняття - слухають і дивляться (розповідь, лекція, пояснення; демонстраційний); 
  активне сприйняття - робота з книгою, наочними джерелами; лабораторний метод [Підкасистий, 1998, с. 334]. 
				
				
				
				
			  Ще одна класифікація була представлена ??вітчизняними методистами Г.І. Щукіної, І.Т. Огородникової, які виділяють класифікацію методів навчання за дидактичними цілями і виділяють дві групи?? бученія: 
  методи, які сприяють первинному засвоєнню матеріалу; 
  методи, які сприяють закріпленню і вдосконаленню набутих знань [Там само. С. 338]. 
  У свою чергу Ю.К. Бабанський виділяє таку класифікацію, в якій підрозділив все різноманіття методів навчання на три основні групи: 
  а) методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; 
  б) методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності; 
  в) методи контролю та самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності [Бабанський, 1988, с. 234]. 
  Таким чином, кожна з вище запропонованих класифікацій має певну підставу, яке допомагає осмислити сутність кожного з методів. Кожна з класифікацій має як переваги, так і недоліки, але важливо те, що кожен з методів може бути корисним для процесу навчання. 
   Висновки до глави 1 
   У даній главі розглянули поняття «метод» і «прийом» навчання, основні класифікації методів навчання іноземним мовам, які виділяють різні дослідники. У процесі вивчення були розглянуті відмінності і подібності між феноменами «метод», «прийом» навчання, в результаті чого нами був зроблений висновок про те, що категорія «метод» ширше категорії прийом », так як« прийом »входить в структуру методу. Крім того, дані категорії спрямовані на те, щоб вирішувати навчальні цілі і завдання, які ставить педагог, реалізація того чи іншого методу повинна відбуватися за допомогою не тільки педагога, а й учня. Говорячи про активність учнів, ми припускаємо, що учень є рівноправним учасником процесу навчання на рівніші з учителем, тобто вчитель відходить від традиційних методів і вдається до активних, мова про які найбільш докладно піде в наступному розділі. 
   Глава 2. ОСНОВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ, ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У методиці викладання іноземним мовам у старшому етапі 
   Основним завданням сучасної школи є підвищення ефективності навчального процесу. Виділимо основні складові даної ефективності: підвищення рівня цілеспрямованості навчання, підвищення мотивації, інформаційної ємності змісту освіти, застосування сучасних методів і технологій навчання, розвиток рефлексивних навичок і вмінь, розвиток творчого мислення учнів. В даний час педагог має право самостійно вибирати методи і прийоми навчання, від яких буде залежати не тільки навчально-освітній процес, а також результат. Таким чином, необхідно дуже ретельно підходити до вирішення проблем методичного характеру. Саме педагог є тим суб'єктом освітньої діяльності, якому необхідно вибрати з великої кількості сучасних методів навчання іноземної мови ті, які найкращим чином будуть відповідати цілям і завданням навчання, які були поставлені. При цьому педагогу необхідно враховувати індивідуальні особливості кожного учня,...