я робота над мовним матеріалом. Raquo; [26].
Підготовлене і непідготовлене види читання пов'язані з проблемою готовності учнів до читання - це загальний психічний стан учня, що виражається в можливості здійснювати дану діяльність. Сюди входить знання фонетичних труднощів мови, користування логічним і емфатична наголосом, знання лексики, граматики та стилістики мови. По-друге, вона визначається отработанностью механізму читання, точністю звукобуквенний відповідностей і швидкістю читання. По-третє, готовність в області читання визначається культурою учня, його віковими особливостями, знанням великого контексту, що забезпечують йому розуміння змісту уривка.
Готовність може бути загальної та спеціальної до прочитання саме даного тексту. Спеціальна готовність досягається роботою, попередньої читання тексту. За наявністю цієї роботи ми і розрізняємо підготовлене, частково підготовлене, непідготовлене читання [26].
Певні труднощі є в кожному тексті; подолати їх можна за допомогою двох основних способів:
Ці труднощі можуть бути зняті до того, як учні приступили до читання тексту шляхом його адаптації або проведення відповідних пояснень і вправ перед читанням або шляхом поєднання цих шляхів.
Ці труднощі можуть бути зовсім не зняті або частково зняті до читання тексту. В даному випадку труднощі, що перешкоджають розумінню, доведеться повністю або частково подолати учням в самому ході читання під керівництвом викладача шляхом анал?? через не понятих місць тексту або з використанням словника [11].
Під домашнім читанням ми розуміємо обов'язкове для всіх учнів, додаткове по відношенню до підручника, постійне і рясне читання з метою отримання змістовної інформації. Для того, щоб це читання було постійним і обов'язковим, воно має бути посильним. Тому тексти повинні бути легкими (адаптованими) з мистецької, громадської, політичної та науково-популярної літератури, що містять переважно знайомий учням лексико-граматичний матеріал.
За характером розуміння, читаного - це синтетичне читання, так як мовна форма текстів у даному випадку не вимагає від читає значних мисленнєво-вольових зусиль для її розкриття, і основну увагу читаючого направлено на вилучення інформації, зашифрованою в тексті. За способом читання - це читання про себе або в ідеальному вигляді - візуальне читання, як найбільш досконале і зріле читання [38]
За місцем і часу читання - це позакласне, домашнє читання. Отже, головне призначення домашнього читання - отримання інформації з текстів іноземною мовою. Разом з цим систематичне і планомірне домашнє читання є важливим джерелом і засобом збільшення лексичного запасу та розвитку навичок усного мовлення учнів.
У розвитку умінь і потреб язичного читання, формуванні в учнів психофізіологічних механізмів читання як діяльності, процесу, а також у вдосконаленні усно-мовних навичок учнів на основі прочитаного домашнього читання покликане зіграти провідну роль.
Домашнє читання дозволяє учням вже в школі долучитися до читання іноземною мовою як до реальної мовної діяльності.
. 2 Критерії відбору текстів для читання
Поряд з організацією читання важливе значення має змістовна сторона навчальних матеріалів, призначених для читання. Саме зміст таїть у собі потенційну можливість пробудити в учнів позитивну мотивацію, викликати потребу в читанні іноземною мовою. [32] Немає необхідності, щоб тематика їх відповідала лексико-розмовною темам, що вивчаються на даному етапі. Лише на початковому етапі тексти містять тільки той мовний матеріал, який попередньо засвоєний учнями і вживається ними в усному мовленні. При цьому кількість комбінацій з цього матеріалу вкрай обмежена. Зміст текстів для читання майже тотожний змісту усного мовлення. На наступних етапах, у міру розширення обсягу мовного матеріалу збільшується кількість можливих комбінацій, що позначається на змісті текстів для синтетичного читання. Зміст цих текстів охоплює все нові і все більш різноманітні ситуації, не завжди пов'язані з тематикою усного мовлення. Вони можуть містити також і незнайомий словниковий матеріал, про значення якого можна здогадатися або на основі словотвірного аналізу, або в результаті точного контекстуального значення слова, або за подібністю зі словом у рідній мові. [18] Слід підкреслити, що при будь-якому підході до організації домашнього читання, останнє повинно бути не тільки постійним і рясним, легким, але і беспереводность, що містить цікаву інформацію і надають виховний вплив.
Придатність текстів або їх частин для мовної практики може визначатися такими, наприклад, критеріями відбору:
яскравій і цікавій фабулою тексту або уривка;
емоційністю і образністю ...
