Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Підготовка викладача при проведенні практичних занять в Навчальному центрі ФПС

Реферат Підготовка викладача при проведенні практичних занять в Навчальному центрі ФПС





едливістю і доброзичливістю, повагою і педагогічним тактом.

Гігієнічні вимоги. Дотримання температурного режиму в аудиторії або місці проведення заняття, належних норм освітлення. Слід уникати одноманітності в роботі, монотонності викладу, чергувати слухання навчальної інформації з виконанням практичних робіт. Зміна видів роботи приносить відпочинок, дозволяє включати в пізнавальну діяльність різні органи чуття [12, с.80].

Для максимальної зацікавленості навчаються необхідно посилити мотиваційний ефект при проведенні практичних занять. Спонукальним началом активної розумової і практичної діяльності має бути не примус до активності, а бажання учня вирішити проблему. Тільки в цьому випадку активність буде вмотивованою та продуктивною. Перевага треба віддавати не зовнішньої мотивації (отримаєш оцінку), а внутрішньою (станеш цікавіше іншим людям, станеш крутим професіоналом, зможеш досягти чого-небудь). Одним з ефективних мотиваційних механізмів підвищення розумової активності учня є ігровий характер навчально-пізнавальної діяльності. Навчальна гра має важливу закономірність: первісна зацікавленість зовнішньою стороною явищ поступово переростає в інтерес до їх внутрішньої суті.

Розглянемо умови сприяють розвитку пізнавального інтересу у слухачів при вивченні спеціальних дисциплін:

розвитку пізнавального інтересу, любові до досліджуваного предмета і до самого процесу розумової праці сприяє така організація навчання, при якій учень втягується в процес самостійного пошуку і відкриття нових знань, вирішує завдання проблемного характеру.

?? ля появи інтересу до досліджуваного предмета необхідне розуміння потрібності, важливості, доцільності вивчення предмета в цілому та окремих його розділів.

чим більше новий матеріал пов'язаний з засвоєними раніше знаннями, тим він цікавіше для учнів. Зв'язок досліджуваного з інтересами, що вже існували у слухача раніше, також сприяє підвищенню інтересу до нового матеріалу.

ні занадто легкий, ні занадто важкий матеріал не викликає інтересу. Навчання повинно бути важким, але посильним [13, с.327].

При проведенні практичного заняття важливим є залучення якомога більшої кількості органів почуттів учнів: слуху, зору, дотику, нюху. Багатоканальність надходження інформації забезпечує кращу активність мозку, більш міцне запам'ятовування. Необхідно також враховувати, що учні мають свої індивідуальні домінуючі канали сприйняття: частіше інформація засвоюється через орган зору (візуальний канал), рідше в сприйнятті домінує слух (аудіальний канал), у деяких переважає кінестетичний канал сприйняття (через дотик, маніпулювання з предметами). Саме тому нові терміни потрібно не тільки чітко вимовляти, але і записувати в зошиті.

Не слід забувати про психологічній атмосфері практичного заняття: необхідності підтримки позитивної психологічної атмосфери, вибору демократичного стилю педагогічної взаємодії.

При вивченні кожної нової теми, необхідно проаналізувати її специфіку, і вибрати необхідний вид навчання.

У сучасній дидактиці організаційні форми навчання, включаючи обов'язкові і факультативні, класні і самостійні заняття, поділяються на фронтальні, групові та індивідуальні.

При фронтальному навчанні викладач управляє навчально-пізнавальною діяльністю всієї групи (підгрупи), що працює над єдиною задачею. Дану форму можна використовувати, коли кількість елементів теми (наприклад, карбюратори) в лабораторії достатньо, щоб оснастити ними кожного. Викладач організовує співпрацю учнів і визначає єдиний для всіх темп роботи. Результативність заняття підвищується, якщо викладачеві вдається створити атмосферу творчої колективної роботи, підтримувати увагу і активність студентів. Однак фронтальна робота не враховує їх індивідуальних відмінностей, вона орієнтована на середнього учня. Тому одні учні відстають від заданого темпу роботи, а інші знемагають від нудьги [14, с.23].

При групових формах навчання викладач управляє навчально-пізнавальною діяльністю груп учнів. Їх можна поділити на ланкові, бригадні, кооперуватися-групові та диференційовано-групові.

Ланкові форми навчання припускають організацію навчальної діяльності постійних груп учнів. При бригадній формі організовується діяльність спеціально сформованих для виконання певних завдань тимчасових груп учнів. Кооперовано - групова форма передбачає розподіл класу на групи, кожна з яких виконує лише частину загального, як правило, об'ємного завдання. Диференційовано - групова форма навчання має ту особливість, що як постійні, так і тимчасові групи об'єднують учнів з однаковими навчальними можливостями і одним рівнем сформованості навчальних умінь і навичок.


Назад | сторінка 4 з 17 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Творчі форми розвитку пізнавального інтересу на уроках німецької мови на се ...
  • Реферат на тему: Навчання учнів пошуку вирішення завдань при вивченні елементів теорії графі ...
  • Реферат на тему: Застосування проблемного навчання для активізації пізнавальної діяльності у ...
  • Реферат на тему: Теорія і практика з'єднання навчання з продуктивною працею учнів в умов ...
  • Реферат на тему: Розвиток пізнавального інтересу учнів на уроках географії