ою переключаемостью нервових процесів, що проявляється астенією, швидкою стомлюваністю, зниженою мотивацією до різних видів діяльності.
Для дітей з ДЦП характерний ряд особливостей у розвитку, що відносяться не тільки до рухової сфері. Так, порушення моторних функцій супроводжується порушеннями у формуванні сенсорних процесів, зорово-моторної координації, орієнтуванні в просторі. Нерідко у дітей спостерігаються просторові і оптико-просторові порушення, які виражаються неправильної передачею просторових відносин між окремими предметами чи його елементами; порушенням цілісного образу предметів; спотвореному виконанні копіювання зображень, невірному сприйнятті місцеположення і віддаленості предметів в просторі; утрудненням диференціації правої і лівої рук; недорозвиненням уявлень про схему власного тіла. Так, діти відчувають труднощі в орієнтуванні на площині листа папери: утрудняються при визначенні його сторін; при малюванні малюнок може бути зміщений щодо центру, зображення розташоване з одного боку. У дітей часто відзначається оптико-просторова дисграфія - при листі спостерігаються спотворення в написанні букв. Крім того, при листі, малюванні спостерігаються елементи дзеркальності.
Однак часто патологія рухових функцій поєднується із зоровими порушеннями, такими як косоокість, відсутність бінокулярного зору, звуження поля зору. У дітей відзначаються недоліки окорухових функцій, що характеризуються відхиленням одного з очей від спільної точки фіксації, що утрудняють зорове сприйняття і впливають на формування уявлень про предмети і навколишній світ. Звуження поля зору утрудняє цілісність, динамічність сприйняття, відбивається на правильності оцінки просторових відносин, просторового орієнтування. Через порушення зорової функції виникає трудність перцепції зображень, обмеженість у сприйнятті зовнішнього світу, фрагментарність. Впізнавання предметів сприймається сповільнено.
При ДЦП формування просторових уявлень порушено, і воно має свої особливості, пов'язані з ураженням головного мозку та особливостями розвитку цих дітей.
У роботах І.Ю. Левченко відзначається недостатність просторових уявлень у дітей з ДЦП, які проявляються в порушенні схеми тіла: формування уявлень про провідну руці, про частини обличчя і тіла відбувається значно пізніше, ніж у здорових однолітків, виявляються труднощі при диференціації правої і лівої сторони тіла. Багато просторові поняття (спереду, ззаду, між, вгорі, внизу) засвоюються тільки в ході спеціального навчання. Діти ніяк визначають просторову віддаленість: поняття далеко, близько, далі замінюються у них визначеннями там і тут. Вони не можуть у розумінні прийменників і прислівників, що відображають просторові відносини (під, над, біля). Значна частина дітей насилу сприймає просторові взаємодії. У них порушений цілісний образ предметів (не можуть скласти з частин ціле - зібрати розрізну картинку, виконати конструювання за зразком з паличок і будівельного матеріалу). Часто відзначаються оптико-просторові порушення. У цьому випадку дітям складно копіювати геометричні фігури, малювати, писати. Порушення оптико-просторового сприйняття в малюнках виражаються неправильної передачею просторових відносин між окремими предметами чи його елементами, зміщенням малюнка щодо центру аркуша. За виконання завдань зі словесної інструкції діти зазвичай не можуть розмістити предмети листку відповідно до інструкції, а при срісовиваніі часто виконують малюнок у дзеркальному зображенні. Відзначається пряма залежність між тяжкістю рухової патології та ступенем вираженості просторових порушень.
У дослідженнях Т.А. Дворнікова показано, що при гемипаретической формі ДЦП особливо часто спостерігаються порушення у формуванні орієнтування у власному тілі, у сидячого навпроти людини. Структура порушень у дітей з геміпарез, на думку І.І. Мамайчук, в значній мірі визначається локальними ураженнями мозку. У хворих з лівобічними гемипарезами (правопівкульний дефект) провідним є недорозвинення зорово-просторового аналізу та синтезу, а при правобічних гемипарезах (лівопівкулевий дефект) спостерігається недостатній розвиток вербальних функцій: рівня словесних узагальнень, словникового запасу, характеру суджень.
Описано так само своєрідні гностичні розлади за типом оптико-просторових порушень у дітей з атонічний-астатичними Фомою церебрального паралічу. Ці діти важко дізнаються перевернуті, перекреслені зображення і заштриховані, іноді відчувають труднощі при виділенні фігури з фону, утрудняються у виділенні основою фігури на сюжетної картині (А.В. Кашталова, Н.В. Симонова). Про виборчому характері цих розладів і неможливості їх пояснення за рахунок порушень загального інтелектуального розвитку свідчить відносна збереження виконання вербальних завдань, відзначається як зарубіжними, так і вітчизняними авторами.