різновікових групах дошкільнят - це перше соціальне об'єднання дітей, в якому вони займають різні положення. Діти в цьому віці проявляють різні взаємини - дружні й конфліктні, тут виділяються діти, які відчувають труднощі в спілкуванні.
Діти старшого дошкільного віку, які в групі однолітків могли б мати збіднені міжособистісні відносини і невисокий соціальний статус, знаходять свою нішу серед молодших дітей, з якими вони легко налагоджують дружні та ігрові відносини, серед яких займають певну лідерську позицію.
З віком ставлення дошкільнят до однолітків змінюється, вони оцінюють один одного не тільки за діловими якостями, а й за особистісним, насамперед, моральним. Відносини дитини з дітьми також багато в чому визначаються характером спілкування дошкільників з вихователем, оточуючими його дорослими. Відомо, що спілкування здійснюється за допомогою різних комунікативних засобів. Важливо, щоб дошкільнята вміли зовні виражати свої внутрішні емоції і правильно розуміти емоційний стан співрозмовника.
Основні засоби спілкування дошкільників: Посмішка, погляд, виразні рухи, висловлювання, питання, відповіді, репліки. Спілкування приносить дитині масу позитивних і радісних переживань. Позбавлений спілкування малюк впадає в тугу, особистість його травмується, сповільнюється і спотворюється його психічний розвиток. У різновікової групи маленькі тягнуться до старших, багато спілкуються, цим виражається потреба у спілкуванні, діти часто просять: Не йди, побудь зі мною raquo ;. Дошкільнята краще контролюють свою поведінку і тому з великим успіхом налагоджують співпрацю з іншими дітьми при досягненні якоїсь спільної мети. Діти не відразу і не раптом вступають в спілкування один з одним. Спочатку малюки тягнуться до хлопцям постарше, ображаються, якщо їх не приймають.
Спілкування з однолітками так само необхідно, як і з дорослими, а під час ігор, ще більш бажано. Спілкуючись в різновікової групи діти вчаться не тільки рахуватися з іншими, а й постояти за себе. При цьому в групі з'являються перші прихильності, які представляють зародок дружби.
Спілкування - один з найважливіших факторів зростаючої людини. Чим старше стають діти, тим важче навчити їх навичкам спілкування, адже системи певної немає. Враховуючи це, можна сказати, що правильно організоване спілкування є не тільки запорукою успішної професійної діяльності, а й умовою збереження культури спілкування.
Вихователю дуже важливо зрозуміти специфіку дитячих відносин у дошкільних різновікових групах і виявити ті чинники, які сприяють або перешкоджають становленню просоціальних форм поведінки дітей. Йому необхідно організувати виховну діяльність так, щоб кожен з дітей прожив всі етапи дошкільного дитинства повноцінно і всі психічні функції, що відповідають віку були належним чином сформовані.
Дослідження різновікових груп дошкільнят доводять, що в таких умовах індивідуальні особливості дітей проявляються вельми специфічним чином. Найчастіше вони лише ще більше підсилюють вікові відмінності.
Облік індивідуальних особливостей вихованців - найважливіша складова навчально-виховного процесу:
по-перше, це частина питання про співвідношення вікових та індивідуальних особливостей учасників різновікової взаємодії та їх обліку у виховному процесі.
по-друге, в різновікових групах ця проблема виражена набагато гостріше, в силу необхідності враховувати особливості відразу декількох вікових груп при виборі засобів і прийомів виховання.
по-третє, як уже було згадано, індивідуальні відмінності можуть або мінімізувати відмінності у віці, або підсилити їх вплив. Отже, вихователю слід приділити більше уваги цій проблемі.
по-четверте, дану проблему необхідно сприймати як можливість пошуку найбільш ефективних педагогічних прийомів поєднання індивідуальних особливостей дітей різного віку [20, c.54].
1.2 Аналіз психолого-педагогічних досліджень з проблеми міжособистісної взаємодії дітей у різновікової групи
У сучасній літературі величезна безліч досліджень присвячено проблемі різновікових груп у дошкільному навчальному закладі, проте більша їх частина належить зарубіжним авторам. Це пов'язано з тим, що багато сучасні вітчизняні автори все ще орієнтуються на типові одновікові групи, в той час, як дана практика вже давно набула широкого поширення в західних країнах. Багато педагогів навіть віддають перевагу організації різновікових груп в дитячому садку, мотивуючи це більшою ефективністю навчально-виховного процесу.
У добре оснащеному методично дослідженні Р. Хайнда були зіставлені і описані особливості спілкування дітей 4-5 років з однолітками та дітьм...