емантичні критерії
До лексико-семантичним критеріїв належать явища двох типів. По-перше, це вибір того чи іншого лексичного варіанта ідіоми в різних значеннях. А по-друге, це парадигматичні семантичні відносини, що характеризує кожне з значень ідіоми в семантичному полі. Різні значення полисемантичной ідіоми можуть входити в різні синонімічні ряди, мати різні антоніми, конверсиви, декаузатіви, Гіпероніми і согіпоніми. Звичайно, мова йде не про синоніми, антоніми і т.п. в точному сенсі, маються на увазі відносини приблизного подібності, протиставлення, гіпонімії і т.п. між мовними одиницями. Ці семантичні співвідношення можуть мати місце як всередині фразеологічної системи, так і між фразеологічними і лексичними одиницями. Також до парадигматичним лексико-семантичним критеріям, розуміється в широкому сенсі, відносяться різні аналогії, паралелі, що виникають при розгляді семантичної структури ідіоми в діахронії, при порівнянні з діалектами, іншими, в тому числі близькородинними, мовами, при зіставленні набору значень у синонімічних, антонімічних і т.п. ?? Е і слів.
Стилістичні критерії
Про різних значеннях свідчить і різна, що розуміється широко, стилістична забарвленість ідіоми в кожному із значень. Так, різні значення ідіоми можуть характеризуватися різною тимчасової отнесенностью, належати до різних стилістичних регістрів, вживатися у різних типах дискурсу.
1.2 Комунікативно-прагматичний потенціал оказіональних фразеологічних одиниць
Комунікативно-діяльнісний підхід до вивчення мови, лежить у основі лінгвістичної прагматики, має в сучасній науці величезні перспективи. Особливо актуальне застосування даного підходу при дослідженні фразеології, оскільки в даний час більшість вчених одностайно визнає той факт, що фразеологізми мають прагматичної заданістю.
Вивчення фразеології в руслі лінгвістичної прагматики дозволяє знайти рішення багатьох питань, пов'язаних з функціонуванням фразеологічних одиниць у мові та мовленні, наприклад:
у чому сутність комунікативної природи ФЕ;
з якою метою творці реклами зазвичай використовує ФЕ в слогані;
які прагматичні можливості відкриваються використанням ФЕ (в порівнянні зі звичайними словами) в різних комунікативних ситуаціях;
як відображаються комунікативно-прагматичні властивості окказіональних ФЕ на рекламі і т. п.
Комунікативно-діяльнісний підхід до вивчення ФЕ проливає світло на предмет і межі фразеології, які в сучасному мовознавстві досі однозначно не встановлені. Прагматичний компонент фразеологічного значення - це, на думку Поселеновой А.В., один з найважливіших відмінних ознак ФЕ, який характеризує сутність даної мовної одиниці. Існуюча невизначеність на цей рахунок в теорії фразеології, ймовірно, обумовлена ??тим, що в якості категоріальних ознак ФЕ традиційно розглядалися ознаки зовнішні, формальні.
Головною ознакою фразеологізму Л.А. Булаховський і А.А. Реформатський вважали перекладається на інші мови, а Н.М. Шанський, С.Г. Гаврін і Л.І. Ройзензон, наприклад, в якості диференціального ознаки називають відтворюваність. Також незрозуміло, що розуміти під фразеологічної відтворюваністю: більшість авторів пояснюють цей термін по-різному. Н.М. Шанський, наприклад, пише, що «фразеологізми не створюються в процесі спілкування, а відтворюються як готові цілісні одиниці» [18, с.192] Автор монографії «Слов'янська фразеологія» В.М. Мокієнко, загалом погоджуючись з подібним визначенням, все ж підкреслює «відносність таких важливих властивостей фразеології, як стійкість і семантична цілісність» [10, с.287]. В.М. Мокієнко пише про відносну нестійкості форми фразеології, виділяючи основні і окказіональние варіанти фразеологізмів. Такий підхід веде до особливого баченню відтворюваності, вже не дозволяючи приймати її як головної ознаки фразеологізму. Тут вже можна говорити про розмежування того, що у фразеологізмі є відтворюваним, а що - виробленим.
В.М. Мокієнко робить акцент, насамперед, на контекстуальних змінах форми ФЕ. Ми ж дотримуємося нетрадиційного думки, що в промові ФЕ, у порівнянні з її основним інваріантом, зазнає змін насамперед комунікативно-прагматичного і семантико-стилістичного характеру, а зміни форми є вже вторинними. І відмітні ознаки ФЕ слід шукати головним чином в особливостях їх семантики. Саме тому найбільш продуктивними в даний час є дослідження, в яких робиться спроба компонентного аналізу фразеологічного значення як особливої ??семантичної категорії мови [14, с.63]
У процесі такого аналізу виявляються нові диференціальні ознаки ФЕ, які набагато повніше і глибше характеризують фразеологічний склад мови, ніж такі властивості, як відтворюваність, ц...
