і нових ресурсів. Успіх означає виробництво, надання унікальних і нових продуктів або послуг. Важливо бути лідером на ринку продукції або послуг. Організація заохочує особисту ініціативу, творчість і свободу.
Не менш важливим є третій тип - ієрархічна корпоративна культура. Це дуже формалізоване і структуроване місце роботи. Часто її називають бюрократичним типом організаційної культури. Лідери пишаються тим, що вони - раціонально мислячі координатори і організатори. Цінується підтримання головного ходу діяльності організації. Управління працівниками передбачає заклопотаність гарантією зайнятості і забезпеченням довгострокової передбачуваності. На відміну від попереднього динамічного типу культури, дана ієрархічна культура представляє організацію як цілісне стійке, формалізоване утворення, в якому співробітників об'єднують формальні правила і офіційна політика.
І останній вид корпоративної культури в даній типології - ринкова корпоративна культура. Цей тип організаційної культури домінує в організаціях, орієнтованих на результати. Її головна турбота - це виконання поставленого завдання. Люди цілеспрямовані і змагаються між собою. Лідери - це тверді керівники і суворі конкуренти. Вони непохитні і вимогливі. У відміну від ієрархічної культури організацію з ринковою культурою пов'язує воєдино акцент, заснований на прагненні перемагати і на успіху в конкурентоспроможності.
На відміну від попередньої типології, наступна заснована на орієнтації культури на людей або матеріальні умови, відкритість чи закритість, і, згідно з цими аспектам, виділяють наступні її типи: бюрократична, опікунська, праксеологічна, підприємницька.
Першим типом корпоративної культури є бюрократична культура. Вона характеризується регулюванням всіх сторін діяльності організації на основі документів, чітких правил, процедур; оцінці персоналу по формальним принципам та критеріям. Джерелом влади, сконцентрованої в руках керівництва, є посада. Така культура гарантує людям стабільність, безпека, позбавляє від конфліктів. Прикладом такої культури може служити культура в державних структурах, а зокрема культура судових виконавців, яка регламентується законом про судові виконавців, кодексом державного службовця, дисциплінарним статутом і т.д.
Другий тип - опікунська культура. На відміну від бюрократичної культури, яка проявляє себе як чітко встановлена, формалізована культура, опікунська культура виявляється у сприятливому морально-психологічному кліматі, згуртованості людей, групових нормах і цінностях, неформальному статусі співробітників, їх особистої активності, взаєморозуміння, гармонії відносин. Культура гарантує персоналу стабільність, розвиток, участь у справах організації.
Наступними типом корпоративної культури є праксеологічна корпоративна культура. Дана культура грунтується на порядку, раціональності, планах, ретельному контролі, оцінці діяльності працівника за результатами. Головною фігурою є керівник, влада якого грунтується на посадових повноваженнях і глибоких знаннях. Він допускає в певних межах залучення працівників до управління. У відміну від опікунської культури, праксеологічна культура забезпечує високу ефективність роботи.
Не менш цікавим і важливим представлений підприємницький тип корпоративної культури. Дана культура підтримує дії, спрямовані зовні організації і на перспективу, новаторство і творчу активність персоналу. Привабливість і відміну підприємницької культури від інших типів полягає в тому, що вона гарантує задоволення потреб працівників у розвитку і вдосконаленні. Управління в даному випадку грунтується на вірі в керівника, його знаннях і досвіді, а також притягнення персоналу до творчості.
Особливістю ще однієї розглянутої типології корпоративної культури є те, що кожен тип корпоративної культури характеризує певну стадію розвитку корпоративної культури в організації.
Першим типом є культура влади. Така культура характерна для молодих комерційних структур. Її суттєвий момент - особиста влада, джерелом якої є володіння ресурсами. Організації з такою культурою мають жорстку структуру, високий ступінь централізації управління, нечисленні правила і процедури, пригнічують ініціативу працівників, здійснюють жорсткий контроль у всьому. Успіх зумовлюється кваліфікацією керівника і своєчасним виявленням проблем, що дозволяє швидко приймати і реалізовувати рішення. Можна відзначити, що дана культура переважає на стадії зародження організації.
Другий тип визначений як рольова культура. Така управлінська культура властива великим корпораціям і державним установам. Це бюрократична культура, яка грунтується на системі правил і інструкцій. Їй властиво чіткий розподіл ролей, прав, обов'язків і відповідальності між працівниками управління. Джерелом влади тут є посада, а не особисті якості керівника. На відміну від першого типу рольова культура переважає на стадії зростання, вона негнучка, і ...
