економічних і інших заходів, здійснюваних з метою забезпечення раціонального використання та збереження земель як складової частини навколишнього природного середовища.
Організаційні та економічні заходи в значній змістовної мірою опосередковані нормами земельного та природоохоронного законодавства
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, можна дати наступне поняття правової охорони земель. Під правовою охороною земель розуміється встановлення системи організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на збереження земель як найважливішого об'єкту навколишнього природного середовища, що включає в якості головної складової частини правове регулювання порядку землекористування, а також встановлення та застосування заходів юридичної відповідальності за порушення обов'язків щодо раціонального використання та охорони земель. br/>
Раціональне використання земель
У теорії земельного права питання раціонального використання та охорони земель в протягом тривалого часу є предметів наукової дискусії. Однак єдиного підходи у визначенні змісту понять раціонального застосування не вироблено.
Найбільш Детальніше питання забезпеченні раціонального використання земель були висвітлені в монографії В«право природокористуванні в СРСРВ» (1990 р.). Під раціональним природокористуванням авторами розуміється В«досягнення необхідного економічного ефекту в здійсненні цілей природокористування з одночасним дотриманням вимог охорони, як використовуваних природних об'єктів, так і навколишнього природного середовища в цілому [1] В». Таким чином, автори включають в зміст поняття раціонального природокористування вимоги охорони як експлуатованого природного ресурсу, так природи в цілому. Зазначений підхід дозволяє авторам визначити раціональне природокористування і охорону природи як єдину складнопідрядних завдання управління природокористуванням в процесі виробничої діяльності, що в свою чергу має наслідком можливість регулювання економічної та екологічної сторін природокористування по засобам заборони в правових нормах відповідних прав і обов'язків природопользователя, не виділяючи в якості самостійної сфери правового регулювання відносин з охорони навколишнього природного середовища. При цьому авторами підкреслюється, що між двома аспектами раціонального природокористування - економічним та екологічним необгрунтовано вбачається протиріччя, та й сама їх поділ має відносний характер. Зокрема зазначається, що використання природних ресурсів може бути визнано раціональним в тому випадку, якщо воно задовольняє економічні потреби в рамках екологічної розумності, а економічна діяльність здійснюється в додержанням екологічних вимог, спрямованих на охорону природи як бази природокористування.
Стосовно до земельному праву вимога раціонального природокористування виражається в закріплення у законодавстві відповідних вимог ефективно використання земель в частині максимальної продуктивності земель вико...