з різною інтенсивністю. Всі види і форми взаємодії, вся діяльність організації, починаючи з моменту формування і до закінчення її життєвого циклу, повинні бути постійно оценіваеми з позиції соціальної відповідальності. p align="justify"> У кожній компанії є певна система загальновизнаних моральних процедур (норм, цінностей, знань), обов'язкових для всіх працівників. Ядро корпоративної етики формується засновниками організації та безпосередньо пов'язане з їх життєвим досвідом і світоглядом. Репутація і авторитет керівника, ефективність його роботи сприймаються підлеглими як даність, і вони починають наслідувати йому [13, с.9]. p align="justify"> Етика національного господарювання формується спільними зусиллями в сфері держави, ділових кіл, профспілкового, громадянського суспільства і церкви. В останнє десятиліття етичну сторону ділових відносин в організаціях стали надавати все більшого значення. У західних країнах це пояснюють тим, що суспільство стало більш обізнаним в області ділових відносин і висуває підвищені вимоги до етичного рівня організації. Ознаками етичною організації є наступні: організація як колективний член суспільства: піклується про дотримання законів (навіть якщо є можливість їх обійти); сприяє законотворчості, добровільно надаючи наявну інформацію про додаткові заходи, необхідних у даній галузі промисловості; дотримується фундаментальні норми суспільної моралі, не вдаючись до обману, корупції тощо; за кордоном діє з повагою до законів приймаючої сторони.
Організація як виробник: орієнтується на виробництво безпечних і надійних товарів за справедливими цінами. Організація як роботодавець: піклується про безпеку виробництва; піклується про хороше емоційному стані своїх працівників; не допускає гендерної, вікової, національної та ін дискримінації. Організація як суб'єкт управління ресурсами: піклується про їх ефективне використання; піклується про естетику займаного земельної ділянки. Організація як об'єкт інвестування: повністю і правдиво надає інформацію про своє економічне становище. Організація як конкурент: не приймає участі в нечесній конкуренції; не приймає участі в необгрунтованому обмеженні конкуренції. Організація як учасник соціального розвитку: стимулює нововведення і впроваджує нову продукцію і технології; не забуває, що її діяльність справляє вплив на якість життя і визнає пов'язану з цим відповідальність [13, с.10]. p align="justify"> Багато суб'єктів ділових відносин стикаються з низкою етичних проблем, першопричиною яких є протиріччя в інтересах зацікавлених груп - клієнтів, найманих працівників, акціонерів, постачальників, конкурентів, уряду і місцевих спільнот.
На макрорівні етичні проблеми проявляються у відносинах між організаціями (недобросовісна конкуренція), організаціями і державою (допустимі межі контролю), виробниками продукції та споживачами (недобросовісна реклама, нав'язаний попит, приховування інформації про с...