. p align="justify"> Зміст початкового курсу можливостями навчання школярів вимірювання рейтингу шкільного предмета В«ГеографіяВ» (6-11 клас) показали, що пік пізнавального інтересу припадає на 6 клас, початковий курс географії. Підвищений інтерес учнів до нового предмета цілком закономірний, він відповідає їх насущним потребам у пізнанні навколишнього геопространства, збігаючись у часі з початком підліткового періоду, крім того, у багатьох наукових працях (І.П. Волков, Н.С. Лейтес, Ю.П . Саламатов та інші) наголошується, що від старшокласників можна домогтися високих результатів у будь-якій області діяльності тільки в тому випадку, якщо ми не пізніше 5-6 класу (молодший підлітковий вік) зуміємо закласти у формування особистості творчий початок. Багато психологів розглядають вік 12-13 років як вирішальний у розвитку особистості в цілому. p align="justify"> Вивчення сучасного стану викладання географії у практиці школи показало, що формування досвіду творчої діяльності учнів у процесі навчання вчителями не завжди планується, даний процес йде стихійно, у зв'язку з тим, що роль розвитку творчих здібностей недооцінюється. Отже, має місце протиріччя між необхідністю формування досвіду творчої діяльності в процесі навчання географії - з одного боку, і станом проблеми в практиці шкільного навчання - з іншого боку. p align="justify"> Теоретико-методологічною основою дослідження є системний підхід, теорія діяльності, теорія розвитку пізнавальних процесів і здібностей, праці класиків психології та педагогіки з проблеми розвитку творчих здібностей учнів і формуванню творчої особистості. Ведучими теоретичними положеннями стали: теорія особистісно-діяльнісного підходу до аналізу досліджуваної проблеми (Б.Г. Ананьєв, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, Л.С. Виготський, В.В. Давидов, І. С. Якиманська , А.П. Тряпіціна, Г.І. Щукіна); теоретичні уявлення про роль творчості у формуванні та розвитку особистості (В.І. Андрєєв, О.М. Цибуля, Я.А. Пономарьов); теорія поетапного формування розумової діяльності ( П.Я. Гальперін, Н.Ф. Тализіна, Є.М. Кабанова-Меллер); концептуальні ідеї про досвід як результаті практичної діяльності, його органічною зв'язком з творчістю (І.Л. Лернер, М.Н. Скаткін); синтез ідей проблемно-розвиваючого навчання (В. вікон, М.І. Махмутов, А.М. Матюшкін, Н.Є. Кузнєцова та ін); положення про виділення в індивідуальному соціальному досвіді діяльності учнів досвіду творчої діяльності (І.Я. Лернер ), положення про індивідуалізацію формування в учнів досвіду творчої діяльності (П.А. Оржековскій, В.Г. Розумовський), концепції гуманізації та екологізації загального природничої освіти (Н.М. Александрова, С.В. Алексєєв, Н.Д. Андрєєва , І.М. Пономарьова, В.П. Соломін, П.В. Станкевич та ін.)
У дослідженні також враховувалися дидактичні та методичні основи змісту і процесу навчання шкільної географії (І.І. Баринова, С.В. Васильєв, Т.П. Герасимова, А.В. Дарінскій, І.В . Душина, Т.С. Коміссарова, О.В. Крилова, Н.А. Макси...