оби комунікації;  
 В· ознайомлення із зарубіжним пісенним, віршованим і казковим фольклором, світом ігор та розваг; 
  В· придбання дітьми соціального досвіду за рахунок розширення спектра програються комунікативних ролей у ситуаціях сімейного та шкільного спілкування, з друзями і дорослими іноземною мовою; формування уявлень про загальні риси й особливості спілкування рідною та іноземними мовами; 
  В· формування елементарних комунікативних умінь у 4-х видах діяльності з урахуванням можливостей і потреб молодших школярів; 
  В· формування деяких універсальних лінгвістичних понять, які спостерігаються в рідній та іноземній мовах. [14, 41] 
  При вивченні іноземної мови на другому ступені, в основній школі (V - X класи), в центрі уваги знаходиться послідовне і систематичне розвиток у школярів всіх складових комунікативної компетенції в процесі оволодіння різними стратегіями говоріння, читання, аудіювання , листи. 
  Навчання іноземної мови в основній школі спрямоване на вивчення іноземної мови як засобу міжнародного спілкування за допомогою: 
				
				
				
				
			  В· Формування та розвитку базових комунікативних умінь в основних видах мовленнєвої діяльності; 
  В· Комунікативно-мовного вживання в іншомовну середу країн досліджуваного мови; розвиток всіх складових іншомовної комунікативної компетенції; 
  В· соціокультурного розвитку школярів у контексті європейської та світової культури з допомогою країнознавчого, культуроведческого та лінгво-культуроведческого матеріалу; 
  В· культуроведческого та художньо-естетичного розвитку школярів при ознайомленні з культурною спадщиною країн досліджуваного мови; 
  В· Формування умінь представити рідну культуру і країну в умовах іншомовного міжкультурного спілкування; 
  В· Ознайомлення школярів з доступними їм стратегіями самостійного вивчення мов і культур. 
  На завершальній, третього ступеня (середня (повна) загальна освіта) (в XI - XII класах) навчання іноземної мови має сприяти іншомовної комунікативної компетенції, які забезпечують використання іноземної мови в ситуаціях офіційного та неофіційного спілкування у навчальній, соціально-побутової, культурної, адміністративної, професійної сферах комунікативної взаємодії. При цьому в центрі уваги - розвиток культури усній і письмовій промови іноземною мовою, поглиблення культуроведческих знань про образ і стилях життя в країнах мов, що вивчаються. [5, 71]