align="justify">. Як приклад можна навести німецьку пропозицію В«Ich habe einen Aufsatz.geschriebenВ», яке не може бути точно переведено на російську мову без додаткової інформації. Оскільки в російській мові категорії дієслівного виду та граматичного роду іменників є граматичними (не можуть залишитися невираженими), то при перекладі цієї пропозиції ми змушені зробити вибір, з одного боку, між В«писавВ» і В«писалаВ», з іншого, необхідний вибір між В«написавВ» і В«написалаВ», але інформація для його здійснення зазвичай виходить з тексту досить легко, а проте іноді такий вибір, скажімо, при посиланні на якісь минулі дії особи, визначити стать якої по імені або прізвища не вдається, або при необхідності назвати це особа він чи вона, виявляється серйозною проблемою. При зворотному перекладі відповідної російської фрази (безвідносно до того, який з можливих варіантів В«Я писав/писала або написав/написала твірВ») нам знову потрібна була б додаткова інформація, так як російський переклад цієї фрази не дає відповіді, чи було це якесь певне твір або не важливе яке (вибір певного або невизначеного артикля). Оскільки інформація, якої вимагають граматичні структури різних мов, неоднакова, ми маємо два скоєно різних набору ситуацій з можливістю того чи іншого вибору; тому ланцюжок перекладів одного і того ж ізольованого може призвести до повного спотворення вихідного сенсу. [5; 93]
Чисто граматичні категорії можуть осмислюватися як змістовно значущі і виступати в якості фактора метафоризації. Так, Якобсон писав також про те, що І.Є. Рєпіна в свій час здивував той факт, що німецькі художники зображують гріх у вигляді жінки (німецьке слово В« die SГјnde В» - В«гріхВ» жіночого роду) . Смерть у російській культурі - це стара з косою, в німецькій ж - В«der SensenmannВ», В«скелет з косоюВ», оскільки російське слово смерть - це іменник жіночого роду, в той час як німецьке В«der TodВ» - В«смертьВ» чоловічого роду . [5; 97]
Найбільш очевидна потенційна значимість подібних відмінностей у перекладі художніх текстів.
Наприклад, при перекладі німецького вірша Г. Гейне В«Ein Fihctenbaum ...В», яке засноване на протиставленні двох граматичних пологів: der Fichtenbaum і die Palme, на створенні образу чоловічої незадоволеною любові до далекої, а тому недоступною жінці . Лермонтов жіночим родом В«соснаВ» відняв у образу всю його любовну спрямованість і перетворив сильну чоловічу любов у прекраснодушні мрії, що не можна сказати про переведення Ф.І. Тютчева, де він замінює В«соснуВ» В«кедромВ». [4; 98] Тобто він використовує не дослівний переклад, а адекватну заміну, ніж зберігає любовну тему вірша.
Крім випадків міжмовних розбіжностей у грамматікалізаціі В«класичнихВ» граматичних категорій зразок визначеності-невизначеності, зустрічаються випадки, в яких істо...
