членів їх сімей, задоволення соціально-побутових, культурних та інтелектуальних потреб.  
 У наших умовах перелік таких об'єктів може включати: 
  т.зв. усуспільнений житловий фонд (будинки, гуртожитки), та об'єкти комунального господарства (готелі, пральні тощо) з мережами енерго-, газо-, водо-і теплопостачання, каналізації, телефонного зв'язку, локальної комп'ютерної мережі і т.д.; 
  - медичні та лікувально-профілактичні установи (лікарні, поліклініки, амбулаторії, медпункти, аптеки, санаторії, профілакторії тощо); 
  т.зв. об'єкти освіти та культури (школи, дошкільні та позашкільні дитячі заклади, клуби, бібліотеки, виставкові зали і т.д.); 
				
				
				
				
			  об'єкти торгівлі та громадського харчування (магазини, їдальні, кафе, а також можуть бути підсобні господарства для постачання свіжих продуктів); 
  об'єкти побутового обслуговування (майстерні, салони, пункти прокату); 
  спортивні споруди (стадіони, басейни, спортмайданчики) і бази масового відпочинку; 
  колективні дачні господарства і садово-городні товариства. [1, c. 201] 
   Організація, в залежності від своїх масштабів, форми власності, галузевої приналежності може розташовувати цілком власної соціальної інфраструктурою або мати набір її окремих елементів, може розраховувати на кооперацію з іншими організаціями або на муніципальну базу соціальної сфери. Але при будь-якому варіанті турбота про соціальне обслуговування працівників та їх сімей є найважливішою вимогою до управління соціальним розвитком. p align="justify"> Якщо організація має власну розгалужену мережу соціальної інфраструктури, управління нею, як правило, здійснюється окремо. У цьому випадку можливий варіант з існуванням посади директора з соціально побутових питань або якось так. p align="justify"> Умови та охорона праці включають фактори, які так чи інакше впливають на корисну віддачу працівників, забезпечення безпечного ведення робіт, попередження травматизму і професійних захворювань. 
  Умови праці - це сукупність психофізіологічних, санітарно-гігієнічних, естетичних і соціально-психологічних факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини. Вони включають безпечні умови роботи, при яких вплив на працівників шкідливих і небезпечних виробничих факторів має бути зведено до мінімуму - тобто до рівня встановлених нормативів, а краще - взагалі виключено, якщо це можливо. На жаль, найбільш поширена та практика, що замість того, щоб покращувати умови праці, створювати сприятливе середовище, підприємства витрачають кошти (причому іноді в рази більше) на компенсацію працівникові за виробничий ризик (введення скороченого робочого часу, підвищення тарифних ставок, надання безкоштовного лікувального харчування, достроковий ...