ного продукту В»прагматичної, семантичної та стилістичної адекватності при поетичному перекладі, як правило, неможливо без досить радикальної перебудови багатьох аспектів оригіналу, одним з яких є і образна система. Звірення віршованих перекладів з оригіналами дає уявлення про глибину та розмаїтті трансформацій, які зазнають оригінальні образи В»[8, с. 39-40]. p align="justify"> Про функції порівняльно-порівняльного аналізу декількох перекладів одного тексту писав А.В. Федоров: В«... Перекази можуть доповнювати один одного, розкривати різні аспекти оригіналу, нарешті - служити матеріалом для майбутнього синтезу, для більш повного і досконалого розкриття першотворуВ» [15, с. 35]. p align="justify"> На думку Л. С. Бархударова, труднощі перекладу поетичних творів обумовлені В«розбіжностями між структурою двох мов і жорсткими формальними вимогами, що накладаються на поетичні текстиВ» [4, с. 41]. Перекладачеві необхідно передати ритм, римування, алітерації, асонанси, звуконаслідування, звуковий символізм та інші виразні засоби поезії. Л. С. Бархударов допускає, що по своїй сутності переклад поетичних текстів не відрізняється від перекладів текстів прозових. А проблему В«перекладаєтьсяВ» поезії розглядає як неможливість передачі засобами мови тих чи інших окремих елементів, властивих тільки даному тексту. Але ті ж самі елементи перекладаються за межами даного тексту. Л. С. Бархударов підкреслює, що навіть якщо неможливо знайти іншомовні еквіваленти яким-небудь елементам вихідного тексту, залишається можливість В«відтворення всього тексту як певного структурно-семантичного єдності засобами іншої мовиВ» [Там само]. Л. С. Бархударов вважає, що перекладач може визначити міру мовної надмірності тексту і досягти певної функціональної еквівалентності тексту перекладу тексту оригіналу. При цьому неминучі втрати переданої інформації, яка вимагає компенсації в цілях відновлення вихідного балансу переданої інформації і засобів її мовного вираження [Там само, с. 42]. p align="justify"> Про семантичної еквівалентності в поетичному перекладі пише В. Н. Комісарів: В«Інформація, складова семантику слова, неоднорідна, і в ній можуть виділятися якісно різні компоненти. Взятий сам по собі, будь-який з таких компонентів може бути відтворений засобами іншої мови, але нерідко одночасна передача в перекладі всієї інформації, що міститься у слові, виявляється неможливою, оскільки збереження в перекладі деяких частин семантики слова може бути досягнуто лише за рахунок втрати інших її частин. У цьому випадку еквівалентність перекладу забезпечується відтворенням комунікативно найбільш важливих (домінантних) елементів сенсу, передача яких необхідна і достатня в умовах даного акту міжмовної ситуації В»[10, с. 79]. p align="justify"> Л. С. Бархударов особливо підкреслював, що семантична еквівалентність текстів оригіналу і перекладу, що вважається необхідною умовою здійснення процесу перекладу, В«існує не між окремими елементами цих текстів, а між текстами в цілому...
