дності з планом учителя-логопеда; участь у корекційної роботи педагогів і батьків. Для дітей із загальним недорозвиненням мови найбільш прийнятний звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти, так як він більш повно відображає закономірності фонетичної системи російської мови. [19]
Проблемою вивчення та формування готовності до навчання грамоті старших дошкільників із загальним недорозвинення мови займалися і займаються такі дослідники як Т.Б. Филичева, Г.В. Чиркина, Г.А. Каші, Л.С. Виготський, А.Р. Лурія, Р.Е. Левіна, В.А. Ковшиков, Ф.А. Сохін, М.М. Кольцова, Є.В. Гур'янов, П.А. Горфункель, М.М. Безруких, С.О. Філіппова, Т.І. Дубровіна, А.П. Бондаренко і багато інших. [18] Таким чином, рання діагностика та своєчасно надана корекційно-логопедична допомога дітям в дошкільному віці підвищує шанси подолання труднощів в оволодінні процесами читання і письма, що сприяє надалі успіху в шкільному навчанні.
1.2 Теоретичні та методологічні особливості структури та змісту системи навчання грамоті дітей із загальним недорозвиненням мови
Основним завданням у процесі навчання грамоти є формування у дітей загальної орієнтування в звуковій системі мови, навчання їх звуковому аналізу слова, тобто визначення порядку проходження звуків у слові, встановленню различительной роль звуку, основних якісних його характеристик.
Більш ніж століття тому К.Д. Ушинским був запропонований звуковий метод навчання грамоти. Звуковий метод навчання грамоти мав як свої переваги, так і недоліки: велика увага приділялася знайомству дітей із звуковою стороною мови і звуковому аналізу, але не був даний спосіб навчання процесу читання.
У 1962 р. Д.Б. Ельконін розробив нову методику навчання грамоті. Процес навчання грунтується на звуковий матерії мови і складається з трьох взаємопов'язаних етапів: етап - виділення в слові фонем, загальна орієнтування в фонемной системі мови; етап - освоєння системи голосних фонем, позначення їх буквами, формування орієнтації на голосні фонеми і букви; етап - освоєння системи приголосних фонем, позначення їх буквами, відтворення звукової форми складу і слова, формування основного механізму читання.
Розглянуті методики навчання грамоти орієнтовані на навчання дітей без мовної патології. Навчання грамоті дошкільників із загальним недорозвиненням мови вимагає спеціальної методики. Даний контингент дітей відчуває великі труднощі в оволодінні грамотою. Фонетичні оформлення мови у дітей з третім рівнем мовного розвитку значно відстає від вікової форми: у них триває спостерігатися всі види порушень звуковимови (сигматизм, ротоцізм, ламдацізм, дефекти озвончения і пом'якшення).
Відзначається стійкі помилки в звуконаполняемості слів, порушення складової структури в найбільш важких словах («гінасти виступають в цирку», топовотік лагодить водовід »- водопровідник лагодить водопровід).
Недостатній розвиток фонематичного слуху і сприйняття призводить до того, що у дітей самостійно не формується готовність до звукового аналізу і синтезу слів, що надалі не дозволяє їм успішно оволодіти грамотою в школі без допомоги логопеда.
Система навчання грамоті дітей з ОНР розроблені провідними фахівцями Л.Ф. Спірова, Р.І. Шуйфер, Т.Б. Филичева, Г.В. Чиркина.