альної та серцево-судинною недостатністю, тобто тоді, коли сучасне загальне знеболювання (ендотрахеальний наркоз з м'язовими релаксантами і ШВЛ) пов'язане зі значним ризиком. При цьому необхідно відзначити, що мова, природно, йде про операції, здійснення яких можливе під місцевим знеболенням.
Вибираючи метод знеболення, слід завжди дотримуватися правила - знеболення не повинно бити небезпечніше самої операції. При короткочасних, невеликих операціях завжди краще використовувати місцеве знеболення.
Одним із загальновизнаних показань до місцевого знеболення є амбулаторні операції, про що свідчить велика література, опублікована як у нашій країні, так і за кордоном.
Протипоказанням до застосування місцевого знеболювання є, в першу чергу, підвищена індивідуальна чутливість хворого до місцевих анестетиків, а також дитячий вік / молодше 10 років /, і підвищена нервово-психічна збудливість хворого. Місцева анестезія протипоказана при екстрених операціях, пов'язаних з гострою крововтратою, коли потрібно швидко зупинити кровотечу. Протипоказанням для місцевої анестезії, проведеної шляхом інфільтрації тканин розчином анестетика, служать виражені рубцеві зміни в тканинах зони оперативного втручання.
Слід застерегти хірурга від застосування місцевого знеболювання, коли він припускає можливість появи технічних труднощів при проведенні оперативного втручання, яке в звичайних умовах виконується під місцевим знеболенням.
Підготовка хворого до місцевого знеболення.
Успіх місцевого знеболювання визначається не тільки ступенем оволодіння лікарем техніки виконання маніпуляції, але і підготовкою психіки хворого до даного виду знеболення.
Враховуючи, що проведення операції під місцевим знеболенням передбачає «присутність хворого на своїй операції», дуже важливо пояснити хворому, що під час операції він не буде відчувати болю, що у нього буде збережена тільки тактильна чутливість, що при появі хворобливих відчуттів їх легко зменшити додатковим введенням анестетика. Від того, наскільки лікар зуміє boйті в контакт з хворим, наскільки він зуміє заручитися довірою до нього хворого, буде залежати ефективність місцевого знеболювання.
Для того щоб зменшити збудливість хворого, йому перед транспортуванням в операційну за 30-40 хв необхідно зробити ін'єкції I мл 1% розчину морфіну або I мл 2% розчину пантопону. У деяких випадках можна додати ін'єкцію I мл 1% розчину димедролу.
3. Техніка різних способів місцевого знеболювання
Контактна (поверхнева) анестезія. Показанням до застосування контактної анестезії є: 1) мала хірургія ока, 2) необхідність виконання ендоскопічних досліджень (бронхоскопія, гастродуоденоскопія, цистоскопія), 3) мала хірургія слизової оболонки носа і ротової порожнини.
Для виконання контактної анестезії використовують: 1-4% розчин кокаїну, 5% розчин лідокаїну, З% розчин дикаїну.
Техніка проведення анестезії полягає нанесенні розчину анестетика на слизову оболонку або шляхом її змазування, або зрошення за допомогою спеціальних пульверизаторів, або за допомогою інгаляторів.
Інфільт...
