програма реабілітації дітей з психомоторними порушеннями була розділена на кілька блоків. Перший блок передбачає вдосконалення рухових функцій дитини шляхом досягнення наслідування дорослому і дій з предметами. Другий блок спрямований на вдосконалення рухових функцій, насамперед - загальної моторики і формування на її основі більш складних навичок. Третій блок передбачає вдосконалення праксису пози дитини, що відбувається на основі наслідування дорослому і дій з предметами. Четвертий блок орієнтований на вдосконаленні вміння виконувати серію рухів за словесною інструкцією.
Аналіз результатів контрольного етапу дослідження рівня розвитку загальної моторики і рухових можливостей дітей показав, що в процесі реалізації даної програми в експериментальній групі (ЕГ) збільшилася частка дітей з високим і вище середнього рівнями розвитку загальної моторики і рухових навичок (52,5%, п= 21). У контрольній групі (КГ) чисельність дітей з високим і вище середнього рівнями розвитку загальної моторики збільшилася незначно (32,5%, п=13). При цьому спостерігаються значні достовірні відмінності між експериментальною і контрольною групами дошкільнят за рівнем розвитку загальної моторики (ФЕМП=1,82 р <0,05). В експериментальній групі дошкільнят з резідуальноорганіческім психосиндрома рівень розвитку загальної моторики підвищився (ФЕМП=2,85 при р <0,01), а в контрольній групі дітей рівень розвитку загальної моторики змінився незначно (срЕмп=0,78 при р> 0, 05).
Описана вище програма дозволила підвищити рівень розвитку кінестетичного праксису у дошкільнят експериментальної групи (на 62,5%, п=25), в контрольній групі зміни незначні (на 5%, п=2). Зафіксована статистично значуща динаміка в розвитку кинестетической організації рухових актів у дошкільнят експериментальної групи (ФЕМП=4,17 р <0,01). В експериментальній групі дошкільнят з резидуально-органічним психосиндрома рівень розвитку кінестетичного праксису підвищився (ФЕМП=5,04 при р <0,01), а в контрольній групі рівень розвитку кінестетичного праксису змінився незначно (ФЕМП=0,42 при р> 0 , 05).
Результати дослідження рівня розвитку динамічного праксису показали, що в експериментальній групі дітей також спостерігається статистично достовірна позитивна динаміка. Спостерігаються значні відмінності між експериментальною і контрольною групами дошкільнят за рівнем розвитку динамічного праксису (% МП=5,4 р <0,01). В експериментальній групі дошкільнят з резидуально-органічним психосиндрома рівень розвитку динамічного праксису підвищився (статистично достовірно при ФЕМП=5,8 при р <0,01), а в контрольній групі дітей рівень розвитку динамічного праксису змінився незначно (ФЕМП=0,76 при р> 0,05).
Результати дослідження показали, що в експериментальній групі збільшилася кількість дітей з високим і вище середнього рівнем розвитку просторового праксису (на 45%, n=18). У контрольній групі рівень розвитку просторового праксису збільшився незначно (на 15%, п=6).
Статистична обробка результатів також підтвердила значиму позитивну динаміку в розвитку просторового праксису у дошкільнят експериментальної групи (ФЕМП=3,0 р <0,01). В експериментальній групі дошкільнят з резидуально-органі-ного психосиндрома рівень розвитку просторового праксису підвищився (ФЕМП=3,64 при р <0,01), а в контрольній групі рівень розвитку просторового праксису змінився незначно (% МП=1,37 при р > 0,05).
Результати дослідження рівня розвитку слухомоторной координації у ді...